Річниця створення Харківського вищого військового командно-інженерного училища (ФОТО)

Щиро вітаємо з 85-ю річницею створення Харківського вищого військового командно-інженерного училища!

Вісімдесят п’ять років — це ціла епоха мужності, професіоналізму та відданості служінню Батьківщині. І хоча вже понад 30 років тому училище завершило свою діяльність, його традиції та дух залишаються живими у серцях випускників, викладачів і всіх, хто був причетний до його славної історії.

За десятиліття існування училище стало символом високого професіоналізму, військової честі та інженерної майстерності. Воно було справжньою кузнею висококваліфікованих офіцерів, інженерів і командирів, які гідно несли та продовжують нести службу, зміцнюючи обороноздатність держави.

Тисячі офіцерів, підготовлених у його стінах, гідно служили й служать, примножуючи авторитет військової школи, яку вони пройшли. Саме люди — головне надбання училища, його жива історія й продовження традицій.

У цей ювілейний день бажаємо ветеранам, випускникам і родинам міцного здоров’я, миру, добробуту та єдності. Нехай пам’ять про рідне училище об’єднує покоління, надихає на нові звершення й зберігає світлу гордість за роки навчання та служби.

З ювілеєм — із вдячністю за славетне минуле та з вірою в майбутнє!

Голова Київської організації ветеранів Ракетних та космічних військ, випускник ХВВКІУ 1976 року, полковник Олександр Наумов

***

25 лютого 1941 року, нарком оборони Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко підписав Указ про створення до 1 липня того ж року, на базі Харківського технічного училища Цивільного Повітряного флоту — Харківського військового авіаційно-технічного училища. Відповідно, 25 лютого і стало офіційною датою створення училища.

Формування військового училища випало на час, коли в світі вже тривала Друга світова війна. В СРСР більшість військових училищ було перепрофільовано для підготовки льотного та технічного складу ВПС. Не винятком стало й авіаційно-технічне училище, яке почало своє формування в м. Харкові.

Першим начальником училища став учасник Першої світової війни полковник В. І. Рябцев, який до того обіймав посаду заступника командувача військово-повітряних сил Харківського військового округу. До 1 червня 1941 року був здійснений перший набір курсантів і розпочаті навчальні заняття. В перші дні війни 27 червня 1941 року училище отримало директиву про перехід на скорочені штати і чотиримісячний термін навчання за програмою шкіл механіків.

Стрімкий наступ вермахту на території України поставив перед командуванням училища завдання в найкоротші терміни евакуювати училище. З 20 по 29 вересня 1941 року, курсантський, викладацький, а також комсклад і їх сім’ї були евакуйовані до м. Душанбе. Після прибуття до нового місця своєї дислокації, училище в швидкі терміни налагодило навчальний процес і вже 25 жовтня 1941 року були продовжені регулярні заняття. В травні 1942 р. відбувся перший випуск авіатехніків і авіамеханіків з експлуатації літаків і двигунів у кількості 1100 осіб. 

У травні-липні 1944 року училище повернулося в м. Харків і розмістилося на території колишнього авіамістечка по вулиці Сумській, № 77/79. У зв’язку з повним руйнуванням міста, курсанти деякий час проживали в землянках, бліндажах і наметах. Одночасно з навчальним процесом особовий склад училища виконав величезну роботу з відновлення і ремонту цілком зруйнованих будинків, створив навчально-матеріальну базу. Подолавши усі труднощі, в училищі наприкінці 1944 року відбувся випуск авіатехніків у кількості 422 осіб.

В подальшому, училище було розміщено в навчальних корпусах, а для курсантів були побудовані казарми.

22 липня 1948 року, з авіаційно-технічного, училище було реформовано в вище авіаційно-інженерне військове училище (ХВАІВУ).

З 1960 року починається новий етап в історії училища, який тісно пов’язаний з науково-технічною революцією у військовому озброєнні та військовій техніці. Воєнно-політична обстановка у світі, видатні досягнення вітчизняної науки і техніки привели до створення нового виду Збройних Сил – Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП). Пріоритетний і бурхливий розвиток ракетно-ядерної зброї і формування ракетних частин та з’єднань вимагав оперативного розгортання військових навчальних закладів для підготовки офіцерів-ракетників.

Після створення РВСП, деякі авіаційні училища в повному складі були переведені до складу цього Виду Збройних Сил колишнього СРСР. Так сталося і з Харківським та Серпуховським військовими училищами, які увійшли до складу РВСП.

В подальшому, військове училище було декілька разів реорганізоване з відповідним перейменуваннями, а саме:

• Харківське вище командно-інженерне училище (ХВКІУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (23.03.1972 — 18.04.1972);
• Харківське вище військове училище (ХВВУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (18.04.1972 — 08.05.1973);
• Харківське вище військове командне училище (ХВВКУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (08.05.1973 — 26.02.1982);
• Харківське вище військове командно-інженерне училище (ХВВКІУ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (26.02.1982 — 20.07.1983);
• Харківське вище військове командно-інженерне училище Ракетних військ (ХВВКІУ РВ) ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. (20.07.1983 — 01.08.1993).

Поступово у Харківському вищому військовому командно-інженерному училищі було створено матеріально-технічну базу для підготовки офіцерів-ракетників. Училище заслужено користувався високим авторитетом у військах, випускники ХВВКІУ цінувалися у всіх частинах РВСП. Велику роль у становленні училища, як одного з провідних ВВНЗ РВСП, відіграв Головнокомандувач РВСП Маршал Радянського Союзу М. І. Крилов, після смерті якого училищу було присвоєно його ім’я. За час підготовки офіцерів-ракетників, зі стін училища вийшло понад 30 000 військових фахівців вищої кваліфікації.

Слухачі і курсанти навчалися на 6 факультетах училища за всіма основними спеціальностями, затребуваними в РВСП: інженери-механіки, інженери-електрики, інженери-енергетики, фахівці з електроніки, систем дистанційного керування і контролю, радіо-технічного управління, автоматизованих систем управління та зв’язку, електронно-обчислювальної техніки та спеціального математичного забезпечення.

Училище відрізнялося сильним професорсько-викладацьким складом, представлених великою кількістю докторів і кандидатів наук. Кафедри і лабораторії ХВВКІУ були оснащені найсучаснішими на той час приладами, обладнанням, стендами і тренажерами. Училище володіло великою науково-технічною бібліотекою. Багато підручників і навчальних посібників були унікальними, вони розроблялися професорсько-викладацьким складом кафедр училища і користувалися великим попитом в інших споріднених ВВНЗ РВСН.

Загальноосвітні кафедри давали слухачам повноцінну вузівську підготовку. Розроблені на спеціалізованих кафедрах училища навчальні програми не поступалися відповідним програмам споріднених військово-інженерних академій. В училищі були створені і багато років успішно функціонували декілька спеціалізованих вчених рад з підготовки кандидатів і докторів наук, існувала власна школа наукових кадрів.

Велика кількість випускників училища згодом стала викладачами військових вузів, відомими вченими, а також старшими офіцерами, начальниками відділів та управлінь в об’єднаннях, з’єднаннях, главкоматі РВСП. Серед випускників Харківського училища — значна кількість командирів частин і з’єднань РВСП.

Начальниками училища були:

• генерал-майор авіації Рябцев Віктор Іванович (1941—1942);
• генерал-лейтенант Хадеєв Степан Петрович (1942—1962);
• генерал-лейтенант Тихонов Василь Гаврилович (1962—1970);
• генерал-лейтенант Штанько Степан Федотович (1970—1981);
• генерал-лейтенант Урлін Ігор Борисович (1981—1990);
• генерал-лейтенант Толубко Володимир Борисович (1990—1999).

Після розпаду СРСР, у 1991 році, в Міністерстві оборони Росії і Главкоматі РВСП було прийнято рішення про переведення курсантів, викладачів та ряду підрозділів забезпечення Харківського училища в Академію ім. Ф. Е. Дзержинського, Серпуховське, Ростовське і Пермське ВВКІУ РВ. Деякі курсанти і багато викладачів прийняли рішення продовжувати службу в Збройних Силах України.

З 01.08.1993 року, ХВВКІУ РВ ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І. в повному складі увійшло до Харківського національного університету Повітряних Сил.

На початку 90-х років частина навчальних корпусів (наприклад, курсантські гуртожитки) були продані або здані в оренду. У нових корпусах училища по вулиці Динамівській в м. Харкові з 2000 року розташовується Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Командування ХВВКІУ, фото з випуского альбому

Курсанти ХВВКІУ в парадному строю

Курсанты 1 факультета ХВВКИУ (1970-1975 г.г.). В центре начальник курса капитан Аракчеев Владимир Михайлович, ставший заместителем председателя Киевской организации ветеранов Ракетных и космических войск

Командуванння факультету №5, 1973-1978 роки

Выпускники ХВВКИУ у Боевого знамени училища. Киев, декабрь 2021 г.

Ветерани ХВВКІУ — члени Громадської організації «Союз «Криловці». м.Харків, лютий 2026 р.