Пам’ятники підкорювачам космосу

Як би ми не відносились до СРСР але саме ця країна була піонером у космічній діяльності. Серед її найвизначніших досягнень перша в історії людства міжконтинентальна балістична ракета Р-7 (1957), перший супутник Землі «Супутник-1» (1957), запуск першої тварини у космічний простір (собака Лайка, «Супутник-2», 1957), а згодом і запуск у космос першої людини — космонавта Юрія Гагаріна (1961).

Успіхи СРСР є й успіхами України, яка була його складовою частиною. Внесок України в розвиток світової космонавтики й космічної техніки є вагомим і загальновизнаним. Серед піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів знане ім’я Ю. Кондратюка, автора так званої траси Кондратюка, якою прямували на Місяць космічні кораблі «Аполлон». Серед п’яти радянських головних і генеральних конструкторів космічної техніки — четверо з України: С. Корольов, М. Янгель, В. Челомей, В. Глушко. Перший радянський ракетний полігон «Капустин Яр» створював генерал В. Вознюк (1907-1976) з Вінниччини, а очолив будівництво космодрому «Байконур» генерал М. Григоренко (1906-1990) з Луганщини. Розробку багаторазового орбітального корабля «Буран» очолював українець Г. Лозино-Лозинський.

Значна частина радянської космічної програми здійснювалась на підприємствах України. Найвідоміші на міжнародній арені — ДП «КБ “Південне»” імені М. К. Янгеля» і ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (обидва — м. Дніпро), ДНВП «Об’єднання Комунар», АО «Хартрон», ВАТ «АО “Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”» (усі — м. Харків), КП СПБ «Арсенал», ПрАТ «КЦКБА», ДП Завод «Генератор», АТ «Київський радіозавод» (усі — м. Київ), ПАТ «ЧЕЗАРА» у м. Чернігові.

Космічна програма була народною гордістю, на честь космонавтів відкривалися музеї та встановлювалися пам’ятники, їх ім’ям називали вулиці та парки. Сьогодні пам’ятники на космічну тематику розкидані по багатьох країнах колишнього Радянського Союзу, не є винятком і Україна.

На жаль багато пам’ятників було з часом втрачено. Також в ході компанії дерусифікації та декомунізації України значну частину пам’яток демонтовано.

***

Одними з перших «космічних» пам’ятників які було встановлено — це пам’ятники на честь космонавта Юрія Гагаріна, людини яка першою здійснила політ у космос. В СРСР була традиція ставити пам’ятники героям ще за їх життя. Отже після польоту Гагаріна у космос у 1961 р., а особливо після передчасної смерті у 1968 р., йому було відкрито десятки пам’ятників в СРСР та багатьох країнах світу. За даними Національного музею космонавтики ім. С.П.Корольова лише в Україні було встановлено 49 пам’ятників першому космонавту планети.

У Дарницькому районі Києва на подвір’ї дитячого центру технічної творчості та професійної орієнтації шкільної молоді було встановлено пам’ятник Юрію Гагаріну. У 2023 році пам’ятник демонтовано, а проспект що носив ім`я космонавта перейменовано.

Пам’ятник Гагаріну в Харкові встановили 2001 року на сходинках гіпермаркету електроніки «МКС» на вул. Вернадського, 1. У 2010 році пам’ятник встановили в іншому місці: на внутрішніх сходах торгового центру на пр. Гагаріна 20-А. У липні 2024 року проспект Гагаріна в Харкові перейменували на Аерокосмічний. У вересня 2024 р. пам’ятник демонтовано.

Памятник у смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області

Пам’ятник Юрію Гагаріну у дворі Житомирського обласного центру зайнятості

Памятник Юрію Гагаріну селі Смолдирів Баранівського району Житомирської області

Пам’ятник Гагаріну в селищі Сосниця Чернігівської області встановлено на території професійного аграрного ліцею у 1967 році.

Пам’ятник Гагаріну у місті Дружковка Донецької області. Пам’ятник розташовано у парк кам’яних скульптур «Святогор». Тут зібрано близько 50 скульптур із пісковика, які зображують казкових героїв та реальних історичних персонажів.

У Вінниці пам’ятник Гагаріну був розташований на території Вінницького гуманіторано-педагогічного коледжу, що на Старому місті. Погруддя з’явилося тут ще до започаткування закладу в 1979 році. За розповідями викладачів, раніше на його місці знаходилася школа-інтернат, яка носила ім’я радянського космонавта. Памятник демонтовано в 2024 році.

***

Пам’ятник льотчику-космонавту Г.Т.Добровольському у місті Одеса. Встановлено в 1977 році

Георгій Тимофійович Добровольський народився 1 червня 1928 року в м.Одеса. 6-29 червня 1971 року здійснив космічний політ інженером-дослідником космічного корабля Союз-11 і орбітальної космічної станції Салют-1. Загинув під час повернення на Землю. Герой Радянського Союзу (посмертно).

***

Памятник льотчику-космонавту П.Р.Поповичу в м.Узин Київської області.

Попович Павло Романович (1930-2009) — льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації.

Народився в м.Узин Білоцерківського район Київської області. 12-15 серпня 1962 року здійснив свій перший космічний політ як пілот космічного корабля «Схід-4» тривалістю 2 доби 23 години. 3-19 липня 1974 року здійснив другий космічний політ як командир космічного корабля Союз-14 та орбітальної станції Салют-3.

***

Пам’ятник Г.Т.Береговому на Алеї Воїнської Слави в Парку Слави міста Києві. Відкрито 15 квітня 2013 року, на честь 92-ої річниці від дня народження. Ск. А.В.Шлапак, Е.А.Карпов, Е.Е.Карпов, арх. Л.Я.Малий.

Двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант авіації Береговий Георгій Тимофійович народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка Полтавської області. 26-30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі «Союз-3». У польоті була проведена перша в історії спроба стикування в космосі з безпілотним кораблем «Союз-2» в тіні Землі. Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд.

***

Пам’ятник льотчику-космонавту Л.Кізиму у місті Лиман Донецької області

Майбутній космонавт Леонід Кізим народився у місті Червоний Лиман (нині Лиман) Донецької області у 1941 році, і там закінчив школу у 1958. Потім навчався у Чернігівському вищому військовому училищі льотчиків. У 1965 році зарахований до загону космонавтів. У космосі був тричі (1980, 1984 і 1986), і всі рази — як командир корабля. Загалом пробув у космосі понад рік. У Лимані встановили погруддя Леоніду Кізиму, і надали звання почесного громадянина міста. У якому стані пам’ятник зараз, після бойових дій у місті, невідомо.

***

Україна є батьківщиною видатного вченого і конструктора у галузі ракетобудування й космонавтики, головного конструктора перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі, пілотованих космічних кораблів, основоположника практичної космонавтики Сергія Павловича Корольова. Як відомо він народився народився 12 січня 1907 року в м. Житомирі в родині вчителів.

В місті діє Національний музей космонавтики ім.С.П.Корольова, засновано стипендії його імені для студентів вищих навчальних закладів, на його честь названо багато навчальних закладів, міст та вулиць.

Пам’ятник С. П. Корольову в Житомирі. Монумент було відкрито на площі імені Корольова у 1971 році. Фігура вченого та постамент виготовлені з габро. Текст на пам’ятнику: «Сергій Павлович Корольов — видатний учений, творець перших космічних кораблів». Автори монумента: скульптор А. П. Олійник, архітектор А. Д. Корнєєв.

Бюст С. П. Корольову в Житомирі біля музею космонавтики

Пам’ятник С.П.Корольову було урочисто відкрито 18 січня 2006 року у Києві з нагоди 100-річчя від дня його народження.

Пам’ятник споруджено за проектом заслуженого художника, скульптора Миколи Олійника. Встановлено на Музейній площі Національного технічного університету КПІ.

Погруддя ракетобудівника встановлено на двометровому постаменті з коричневого мармуру в одному ряду з пам’ятниками іншим відомим вченим. На кам’яному постаменті напис: «Основоположнику практичної космонавтики, конструктору перших штучних супутників Землі та космічних кораблів, студенту КПІ 1924—1926 років. від київських політехніків Сергій Павлович Корольов». І пряма мова вченого: «Космонавтика має безмежне майбутнє, та її перспективи незбагненні як сам Всесвіт».

12 січня 2012 року, у 105-й день народження С.П.Корольова, на території Державного підприємства «ПО «Київприлад» відбулося відкриття космічного меморіалу, присвяченого визначному Головному конструктору ракетно-космічної техніки.

Вибір постаті С.П. Корольова як символ підприємства не випадковий. Адже саме С.П. Корольов під час свого візиту до Києва 1963 року визначив подальший «космічний» напрямок роботи підприємства «Київприлад».

Поруч із бюстом С.П. Корольова встановлено космічний апарат «Зеніт-4 МК», обладнаний апаратурою виробництва «Київприлад».

Погруддя С.П.Корольова встановлено в м.Києві (бульвар Івана Лепсе, 8) на території НВО «Мередіан» ім. Корольова.

***

Пам’ятник М.К.Янгелю у місті Дніпро. Пам’ятник встановлено на куті вул. Литовській та Янгеля. Скульптор Чеканєв К.І., архітектор Нескоромний І.І.

Янгель Михайло Кузьмич (1911-1971 рр.) – радянський вчений, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки, перший начальник і головний конструктор ОКБ-586 (нині КБ «Південне»), академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці.

***

Памятник В.Н Челомею відкрито 13.10.2011 року в м.Києві на Музейній площі Національного технічного університету КПІ.

Напис на пам’ятнику:

Володимир Миколайович Челомей

«Я знаю свій шлях у космос»

Видатному конструктору ракетно-космічної техніки, студенту Київської політехніки 1932-1933 років від викладачів і студентів КПІ

Володимир Миколайович Челомей (1914-1984) — радянський механік, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, дійсний член АН СРСР, дійсний член Міжнародної академії астронавтики, двічі Герой Соціалістичної Праці.

***

Пам’ятник В. П. Глушку відкрито в Одесі в 1978 році.

Валентин Петрович Глушко (1908 — 1989) — інженер, найбільший радянський вчений у галузі ракетно-космічної техніки; один із піонерів ракетно-космічної техніки; основоположник вітчизняного рідинного ракетного двигунобудування; генеральний конструктор багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія-Буран», академік Академії наук СРСР, дійсний член Міжнародної академії аеронавтики, двічі Герой Соціалістичної Праці. Почесний житель міста Одеса.

***

Пам’ятник Ю.В.Кондратюку у м.Полтава. Пам’ятник відкрито біля музею авіації та космонавтики у 1997 році до 100-річчя від дня народження вченого.

Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович) народився 21 червня 1897 року в м.Полтава. Український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

***

В 1960-1970-х роках в СРСР було встановлено цілу низку схожих типових пам’ятників із серії  «Підкорювачам космосу». Автором багатьох з цих пам’ятників був заслужений художник РРФСР, скульптор Григорій Миколайович Постніков.

Пам’ятник на честь підкорювачів космосу на вулиці Сімферопольській у місті Дніпро. На пам’ятнику не зберіглося підписів та табличок, в жодному реєстрі він не числяться. За словами місцевих жителів, пам’ятник колись поставив один із нині закритих НДІ, яких багато у цьому районі.

Скульптурна композиція «У космос» у місті Кам’янське Дніпропетровської області. Встановлена в сквері поряд із корпусом технічного університету

Пам’ятник »До зірок» знаходиться місті Харкові біля прохідної канатного заводу.

Скульптура-пам’ятник «Людина що прагне в космос» в м.Здолбуні Рівненської області знаходиться на розі вулиць Шевченка – Наливайка. На ньому зображений могутній людина-титан, що посилає ракету (супутник) в космос до інших світил.

У Львові скульптурну композицію «Космонавтика» було встановлено у 1983 році у сквері на вулиці що носила ім’я першої у світі жінки-космонавтки Валентини Терешкової (зараз вулиця Виговського). Композиція авторства львівського скульптора Романа Романовича та архітектора Анатолія Шокура складалася з трьох променів-зірок та людини у скафандрі. Питання про демонтаж цієї скульптури кілька разів порушували у 2015 та 2017 роках. Тоді його навіть хотіли перевезти до Ярославля, звідки родом Терешкова. Однак далі за розмови справа так і не зрушила з місця. У листопаді 2023 року скульптурна композиція була демонтована та відправлена до музею «Територія терору».

***

В 2011 році в Харкові на перетині вулиці 23-го серпня з вулицею Космонавтів (напроти кінотеатру ім. О. Довженка) відкрили пам’ятний знак. На пам’ятному знаку написано: «На цьому місці буде споруджено пам’ятник на честь харківських космонавтів та працівників ракетно-космічної галузі, які зробили свій інтелектуальний та трудовий внесок у освоєння космосу». Захід відбувся у рамках святкування у Харкові 50-річчя польоту Юрія Гагаріна у космос та Всесвітнього дня авіації та космонавтики. Було оголошено конкурс на проект пам’ятника. Пам’ятник так і не було споруджено.

***

Завершуюємо наш огляд дваома сучасними памятниками — памятниками Леоніду Костянтиновичу Каденюку (1951-2018), першому і єдиному космонавту незалежної України, генерал-майору авіації, Герою України.

Памятник Л.К.Каденюку в с. Клішківці Чернівецької області. Пам’ятник відкрито 30 серпня 2019 року на площі перед школою імені Каденюка.

5 грудня 2020 року, о 23-й річниці повернення Леоніда Каденюка з космосу на Землю, на Байковому цвинтарі у Києві, де похований космонавт, встановлено пам’ятник; його автори – художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака та скульптор, народний художник України Володимир Шолудько.