Начальний центр (учебка) в м.Котовську (зараз Подільськ) Одеської області була багатопрофільною. Тут дислокувалися дві частини: в/ч 77895 та 14389. Їх так і називали, 77-а та 14-а. Обидві мали безпосереднє відношення до ракетних військ та були сусідами на одній території.
***
80-й навчальний центр РВСП (80 НЦ РВСП, в/ч 77895) — навчальний центр у складі Ракетних військ стратегічного призначення Збройних сил СРСР, призначений для підготовки та перепідготовки керівного складу ракетних полків і дивізіонів, офіцерів, сержантів і солдат-фахівців.
28 липня 1961 року рішенням Колегії Міністерства оборони СРСР на базі 22-ї школи сержантів ВПС був сформований 80-й навчальний центр РВСН з місцем постійної дислокації в м. Котовськ Одеської області УРСР. Навчальний центр підпорядковувався безпосередньо командуючому 43 Ракетної армії
Основні задачі 80 НЦ РВ:
— підготовка сержантів та солдатів-фахівців для стартових батарей та груп пуску ракетних полків, озброєних ракетами Р-12, Р-12У та Р-14У, а також для підрозділів бойового забезпечення та обслуговування цих частин;
— підготовка на однорічних курсах офіцерів для первинних офіцерських посад (операторів та техніків) в бойові розрахунки пуску з числа випускників сержантів і солдатів-фахівців із присвоєнням ним звання «лейтенант» після закінчення курсів та складання іспитів екстерном за середні училища;
— підготовка та перепідготовка на курсах 80 УЦ РВ керівного складу ракетних полків та дивізіонів з практичним відпрацюванням обов’язків усіх номерів бойових розрахунків пуску ракетних комплексів 8К63 та 8К63У;
— підготовка прапорщиків за спеціальностями до бойових розрахунків пуску та підрозділу забезпечення та обслуговування;
— підготовка та проведення навчально-методичних зборів з керівним складом ракетних дивізій та полків, навчальних центрів та ВШМС, інших категорій офіцерського складу.
В 1963—1965 рр. було завершено будівництво навчально-бойової стартової позиції (НБСП) для ракет 8К63 і 8К65.
Навчальний центр за історію неодноразово займав 1-е місце в РВСН і нагороджувався перехідним Червоним Прапором Військової ради. У 1985 р. заступник Головнокомандувача РВСН з бойової підготовки генерал-полковник Мельохін О.Д. в урочистій обстановці вручив начальнику 80 НЦ другий Червоний Прапор, який через два роки був також залишений у навчальному центрі назавжди.
Бойовий Прапор 80 УЦ та перехідні прапори Військової ради РВСН
Керівництво 80 НЦ РВ:
полковник Родишевцев Віктор Олексійович (17.11.1960 -10.03.1962 рр.)
полковник Глущенко Андрій Іванович (10.03.1962 -01.03.1965 рр.)
полковник Лапшин Микола Васильович (20.03.1965 -05.09.1966 рр.)
генерал-майор Чеботар Михайло Єфремович (27.08.1966 -24.03.1972 рр.)
генерал-майор Осипов Валентин Маркович (06.06.1972 — 05.06.1979 рр.)
полковник Коцур Дмитро Трохимович (05.06.1979 — 21.07.1983 рр.)
генерал-майор Ламаш Володимир Григорович (21.07.1983 — 27.07.1990 рр.)
У період із 1960 по 1992 рр. для РВСП було підготовлено та випущено понад 6,5 тисяч прапорщиків та понад 60 тисяч сержантів та солдатів-фахівців.
***
1 жовтня 1960 року в місті Ромни було сформовано 69-ту школу підготовки фахівців автомобільної служби. У квітні 1961 року 69-та школа передислоковується до Одеської області в м. Котовськ. Офіційна назва з’єднання — 69 школа з підготовки сержантів автотракторної служби (в/ч 14389).
В школі проводилось навчання водіїв на автомобілі КрАЗ-214, МАЗ-502, МАЗ-529, МАЗ-535, автомобілі МАЗ-543, а з 1983 року розпочалась підготовка на механіків. В 1977 році відбувся єдиний випуск механіків-водіїв самохідних пускових установок на шасі МАЗ-547.
В школі готували й перших водіїв АПУ для ракетного комплекса «Піонер».
З 20 жовтня 1993 року школа переформована в 69-й навчальний центр та розпочала підготовку механіків-водіїв на автомобілі ЗІЛ-135ЛМ та колісні шасі БАЗ.
МАЗ-543 — радянський повнопривідний чотиривісний (8×8) важкий колісний вантажний автомобіль. Основа для пускових установок 9П117 (ракетного комплексу 9К72 «Ельбрус») та 9П120 (ракетного комплексу 9К76 «Темп-С»).
***
Оскільки після відмови Україною від ядерної зброї потреба в навчальному центрі ракетних військ відпала, в жовтні 1993 році навчальні центри було об’єднано в єдиний навчальний центр. Це були в/ч 77895 та в/ч 14389. Обидві частини мали безпосереднє відношення до ракетних військ та розташовані були поруч.
1 грудня 1996 року на основі директиви Міністра оборони України 69-й навчальний центр підготовки фахівців автомобільної служби переформований в 90-й об’єднаний навчальний центр (90 ОНЦ, в/ч А2160).
Потужна навчальна база та якісна підготовка затребуваних спеціальностей водіїв, дозволила продовжити існування центру як навчальної бази автомобільних військ ЗСУ.
Навчальний центр став військовою частиною автомобільних військ Збройних сил України центрального підпорядкування, та існував до 2004 року. Це був єдиний центр, що готував спеціалістів автомобільної служби для всіх родів та видів військ.
майданчиках парків автомобільної та гусеничної техніки навчальної групи експлуатації розміщувалось 280 одиниць техніки.
В центрі відбувалась підготовка призовників до керування всіма типами автомобілів, гусеничними та колісними тягачами, що перебували на озброєнні ЗСУ. Надбагата матеріально-технічна база та наявність якісно підготовленого викладацького складу дозволяла здійснювати підготовку по 40 різним спеціальностям.
МАЗ-537 — типовий представник сімейства радянських чотирьохосних великовантажних тягачів високої прохідності. Призначався для транспортування великогабаритних вантажів типу бронетанкової техніки дорогами з твердим покриттям та бездоріжжям.
На фото МАЗ-537 в Музеї РВСП, с.Побузьке
Котовск готовил очень хороших специалистов.