Полтавський музей авіації і космонавтики — це унікальний музей авіаційної та ракетно-космічної тематики. Музей започатковано у 1987 р. за ініціативою творця ракетних двигунів академіка В. П. Глушка.
Тут зібрані унікальні матеріали, присвячені найвидатнішим подіям в аерокосмічній науці й техніці в Україні і в світі, а також у життєвому шляху та творчій спадщині визначних діячів у галузях авіації та космонавтики. Значне місце в експозиції відведено уродженцям Полтавщини та людям, діяльність яких, пов’язана з нашим краєм, висвітлена наукова спадщина Ю. Кондратюка. Відображено внесок наших земляків у перемогу у роки Великої Вітчизняної війни, зокрема розповідається про операцію «Френтик». Розповідається про участь України у міжнародних космічних проектах. Розробку проекту меморіального музею розпочинали заслужений художник України В. М. Батурін, О. П. Білецький.
Концепцією музею передбачався хронологічний метод у створенні експозиційних розділів, у кожному з яких мали просліджуватися дві паралельні лінії: повітроплавання й авіація і ракетна техніка та космонавтика. Крім того, ми не відмовилися й від «меморіальності» в експозиції, оскільки вважали, що наш музей має бути присвяченим не тільки, а вірніше, навіть не стільки історії авіаційної та ракетно-космічної техніки, скільки творцям цієї техніки – вихідцям з Полтавщини й тим, хто вважав наш край «Вітчизною душі своєї…»
Тому у наших експозиційних залах повноправно сусідять зразки, макети, моделі авіаційної, ракетної та космічної техніки і меморіальні розділи: фрагменти робочих кабінетів, особисті речі, фотографії, документи вчених, конструкторів, льотчиків, космонавтів.
Експозиційні розділи містяться в шести залах. Вони присвячені внеску вчених, конструкторів, спеціалістів, пов’язаних з Полтавщиною. Матеріали ознайомлюють із роками навчання, працею, генеалогічними та іншими зв’язками вчених, їх внеском у розвиток аерокосмічної науки і техніки з XVIII ст. до сьогодення: Засядька О.Д., Кованька О.М., Котельникова Г.Є., Кондратюка Ю.В. (Шаргея О.Г.), Побєдоносцева Ю.О., Кисенка М.С., Челомея та багатьох інших.
Фондові колекції налічують майже 4 тис. експонатів, архівні — понад 10 тис. одиниць, зібрані бібліотека, негатека, відео- та інші матеріали. Серед експонатів основного фонду є предмети, що становлять значну історичну цінність.
Перша зала. Від зоряного атласу Яна Гевелія до «Морського старту»
Нашу мандрівку доцільно розпочати з історії самої будівлі, котра є пам’яткою архітектури початку XIX століття – це була пожежна частина в одній з перших кам’яних споруд у нашому місті.
Ініціатором створення музею у Полтаві був основоположник вітчизняного рідинного ракетного двигунобудування, конструктор ракетних двигунів, уродженець міста Одеса та керівник науково-виробничого об’єднання ОКБ-456 «Енергомаш» (пізніше НВП “Енергія” – Валентин Петрович Глушко.
Щоб пізнати та дослідити небесні тіла, вчені спостерігали за зорями, складали сузір’я, надавали їм назви та розповідали про них людям у своїх картах та атласах. Фрагмент атласу зоряного неба відомого польського астронома Яна Гевелія, де безмовний світ зірок стає світом казкових персонажів, представлений у нашій експозиції. На цьому фрагменті атласу можна побачити зодіакальне коло з 12 сузір’їв, яке сонце перетинає протягом року.
Космічна ера в історії людства розпочалася 4 жовтня 1957 року, коли науково-дослідного полігону №55 (зараз космодром Байконур) у Казахстані, було здійснено запуск першого в світі штучного супутника землі ПС- 1. Він знаходився на орбіті Землі 92 доби, здійснив 1400 обертів навколо нашої планети і згорів у щільних шарах атмосфери, повернувся до Землі як попіл. На фоні зоряного неба атласу Яна Гевелія відвідувачі можуть побачити технологічний зразок цього супутника.
У центрі першої зали можна побачити глобус Землі, на якому позначені місця космодромів та ракетних полігонів різних країн світу (США, Індії, Китаю, РФ, Японії, України). Саме з цих місць здійснюються запуски ракетних систем у космос.
У 1995 році Україна брала участь у дуже цікавому проекті під назвою «Морський старт». Державне конструкторське бюро ім. М. Янгеля та державне підприємство Південмаш ім. А. Макарова разом з американською компанією «Боїнг», норвезькою компанією «Кварнер» та російською ракето-космічною корпорацією «Енергія» для реалізації проекту створили спільне підприємство «Морський старт» (Sea Launch). Норвезьку нафтову платформу «Одісей» переобладнали під стартовий майданчик для запуску ракет-носіїв у акваторії Тихого океану. Головною перевагою плавучого космодрому була його безпека та економічність. Платформа розташовувалася безпосередньо на екваторі, що дозволяло максимально використати ефект обертання Землі та з мінімальними витратами виводити вантажі на орбіту.
Друга зала. «Піонери вітчизняного ракетобудування, повітроплавання та авіації»
Частина експозиції цієї зали присвячена постаті нашого земляка, уродженця села Лютенька Гадяцького повіту Полтавщини, нащадка головного гармаша війська Запорозького, першого ракетного генерала – Олександра Дмитровича Засядька. Він – видатний військовий науковець та військовий освітянин того часу. Володар золотої шпаги «За хоробрість». За власні кошти провів величезну дослідно-конструкторську та експериментальну роботу у ракетній справі. І як результат – на озброєнні армії з’являються перші вітчизняні ракет трьох калібрів, запалювальні та фугасні. Він першим запропонував та сконструював прилад для одночасного запуску до шістьох ракет, за що сьогодні його по праву вважають родоначальником вітчизняної реактивної артилерії.
Частина експозиції другої зали присвячена розробнику одного з перших у світі літаків Олександру Федоровичу Можайському (1883р.). Нажаль, підйом на його літаку у повітря не відбувся, і перший пілотований політ здійснили у США на літаку «Флаєр-1» брати Вілбур та Орвіл Райт.
Сьогодні по праву вважають основоположниками української авіації уродженців Полтавської губернії (на той час), братів з Черкащини Касьяненків – Андрія, Івана та Євгена. Нажаль, їх перший літак – аероплан «Касьяненко-1» піднявся у повітря лише у серпні 1910 року, але у дослідників дуже багато запитань – хто мав би покорити повітря першим, як би брати знайшли кошти на реалізацію свого проекту у 1900 році.
Наступна частина експозиції присвячена одному з фундаторів військового повітроплавання, ініціатору будівництва повітряних апаратів і дирижаблів – Олександру Кованьку. Родовід цієї людини тісно пов’язаний із Полтавщиною. Його предки були козаками та обіймали високі посади у Полтаві, Нових Санжарах та Великих Будищах. Олександр Кованько займався винахідницькою та конструкторською діяльністю, проводив дослідження та заклав основи сучасної авіаційної медицини. Саме за його ініціативою у 1887 році підготували політ повітряної кулі для наукових спостережень (сонячного затемнення). Й найголовніше – Олександр Кованько став родоначальником цілої плеяди повітроплавців та авіаторів.
Частина експозиції присвячена людині, яка у 1899-1900 роках мешкала і працювала у Полтаві, акцизному чиновнику, драматичному акторові та творцеві першого у світі авіаційного ранцевого парашута – Глібу Євгеновичу Котельникову. Цій людині належить ідея гнучкої конструкції парашута. Геніальне технічне рішення, на жаль, відразу не було прийняте на озброєння. Але з початком Першої світової війни, коли втрати авіаторів у небі були дуже великими, стало очевидним – пілотів у повітрі треба рятувати… і парашут Гліба Котельникова РК-1 був узятий на озброєння. Ця талановита людина запропонувала ще дуже багато оригінальних ідей: конструкцію автомобільної свічки, пристрій для запуску автомобільних двигунів, низку пристроїв для трамваїв, кілька поштових машин-напівавтоматів тощо.
Третя зала. «Зоряний шлях на Місяць»
Експозиція цієї зали присвячена життю та діяльності видатного теоретика космонавтики, блискучого інженера-винахідника, генія-самоука і нашого земляка. Ця людина – Олександр Гнатович Шаргей, який народився у Полтаві у 1897 році, але всесвітньо він відомий як Юрій Васильович Кондратюк. Саме під таким ім’ям він увійшов в історію науки і техніки. Життя і загибель цієї «загадкової людини» і до сьогодні оповиті гіпотезами та припущеннями.
Юний Сашко навчався у другій Полтавській чоловічій гімназії, дуже гарно знав математику та фізику. Саме у гімназії Сашко починає писати рукопис, який став фундаментом його наступних праць.
Навчаючись у гімназії, він захоплюється фантастичними ідеями – підкорити космічний простір, завоювати Місяць. Про здобуття вищої освіти у Петроградському політехнічному інституті довелося забути, адже він був мобілізований до війська. Життєві обставини склалися важко – щоб врятуватися Сашко був змушений зректися власного імені та стати новою особистістю з іменем Юрій Васильович Кондратюк. Де б він не працював, постійно підтверджував своє звання генія-самоуки, створював неперевершені конструкції, прилади та споруди.
Але він не полишає ідеї підкорення Місяця, і вже у 1929 році у світ виходить його геніальна теоретична робота «Завоювання міжпланетних просторів». Саме завдяки цій праці, наприкінці 60-х років американські астронавти за програмою «Апполон-11» першими у світі підкорили Місяць. І лише після цієї видатної перемоги людства у всьому світі стала відомою сімейна таємниця Сашка Шаргея – генія з Полтави.
З початком Другої світової війни Юрій Кондратюк не залишився й осторонь цієї події, і пише керівництву листи з проханням зарахувати його добровільно на фронт, де, за однією із версій, він загинув у 1942 році при виконанні бойового завдання.
У залі відвідувачі зможуть ознайомитися з основними ідеями нашого земляка, які були досліджені у праці щодо освоєння космічного простору. Це і крісло-ложемент, і розробка форми сопла двигуна ракети, ідея шлюзу, використання сонячних елементів та дзеркал на орбіті для освітлення окремих ділянок Землі відбитим сонячним світлом та багато іншого.
Але і до сьогодні однією з головних його ідей вважається запропонована ним схема польоту (траса Кондратюка) космічного корабля з людиною на борту до інших небесних тіл Сонячної системи з використанням посадкового модуля (маневр масами).
Четверта зала. «Розбудова авіації на Полтавщині»
Авіаційна історія полтавського регіону налічує більше 100 років. Вона розпочалася з відкриття в 1910 році аероклубу в Полтаві. Подальший її розвиток пов’язаний з ім’ям Миколи Антоновича Комарницького – відомого льотчика, учасника Першої світової війни. За період життя і роботи у Полтаві (1919-1924 рр.) за його участю була організована мережа інституцій: губернські та окружні осередки Товариства авіації та повітроплавання. Саме він є засновником Полтавського аеродрому і дуже багато зробив для його успішного функціонування. 25 травня 1924 року Полтавський аеродром стає одним із вузлових пунктів організації цивільних пасажирських та вантажних перевезень в Україні.
У період 1920-30-х років у Полтаві функціонувала Всеукраїнська школа льотчиків. Обов’язки начальника льотної частини цієї школи виконував Сигізмунд Олександрович Леваневський, льотчик-легенда того часу, який мав “Золоту Зірку” № 2 в СРСР. У 1936 році він здійснив переліт СРСР-США (Москва-Лос-Анджелес) загальною протяжністю 19 тис. км.
Частина зали присвячена військово-стратегічній операції, що ввійшла в історію під кодовою назвою «Френтік» (Шалений Джо). Це спільна радянсько-американська повітряна операція. Вона була пов’язна з човниковим рухом американських бомбардувальників Б-17 «Фортрес» («Літаюча фортеця») у червні-вересні 1944 року за трикутником Англія-Італія-СРСР (з вузловим аеродром у Полтаві). Метою операції було завдання масованих авіаційних ударів по важливих військових і промислових об’єктах Німеччини.
У музейній експозиції представлені фрагменти металевих ланок злітно-посадкової смуги, за допомогою яких швидко відновлювалося покриття аеродрому для польотів бомбардувальників. У вітринах представлені моделі американських, німецьких та радянських бойових літаків того часу.
Частина експозиції присвячена героям-авіаторам часів Другої світової війни, нашим землякам – О.Ф.Ваську, І.Бабаку, С.Гетьману, Н.Меклін-Кравцовій.
Окремий інтерес представляють експонати, які пов’язані з історією базування у Полтаві 13-ої гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Величезний інтерес відвідувачів викличуть: моделі стратегічних бомбардувальників, які були останніми на озброєнні військової частини у Полтаві – ТУ-160 («Білий Либідь») та Ту-22М3 («Бекфаєр»); трофей (приз) Кобхэма (THE COBHAM TROPHY) та грамота від англійської королеви Елизавети, якими був нагороджений екіпаж нашого літака ТУ-22М3 на авіашоу в Англії в 1998 році.
П’ята зала. «Від секретних «Катюш» до крилатих ракет Челомея…»
Вересень 1941 року. Під Полтаву прибуває полк бойових машин реактивної артилерії, які в народі охрестили «Катюша». Яку ж надсекретну місію доручили мінометникам? Хто з наших земляків був серед розробників легендарної «зброї перемоги» «БМ-13»? Про це можна дізнатися, дивлячись на світлини наших земляків-полтавців – конструктора ракетної техніки Юрія Побєдоносцева та талановитого інженера Михайла Кісенка. Перше бойове застосування машин БМ-13 у складі дивізіону (повний дивізіонний залп) відбулося під Полтавою 25 вересня 1941 року. В експозиції представлена зменшена копія пам`ятного знаку гвардійцям 4 полку реактивних мінометів в урочищі Переруб Диканського району, одним із дивізіонів якого восени 1941 року командував капітан П.Худяк.
Окремий розділ експозиції присвячений дослідженням реактивного руху, який розпочався у тридцяті роки минулого століття. Відвідувачі ознайомляться з макетом першої експериментальної реактивної ракети «Гирд-09» та світлиною її першого запуску, на якій можна побачити ії розробників – Сергія Корольова та Юрія Побєдоносцева.
В експозиції також можна ознайомитись з життям та діяльністю ракетного генія СРСР Володимира Челомея. З його ім’ям пов’язана ціла епоха в ракетній техніці та в освоєнні космосу. Перші маневруючі супутники, ракети-носії та найпотужніше ракетне озброєння народжені саме в його конструкторському бюро – ОКБ-51, пізніше відомому як науково-виробниче об’єднання «Машинобудування».
Володимиру Челомею було декілька місяців, коли з мамою вони приїхали у Полтаву з Польщі. Відтоді вважав місто рідним. Тут ріс, грав у шахи, на фортепіано, ловив метеликів, товаришував із нащадками Гоголя і Пушкіна, старанно навчався. Атестат, Київський політехнічний інститут, інститут математики АН Академія наук. З 1959 року він Генеральний конструктор ОКБ-51. Це його команда озброїла Військово-Морський Флот СРСР унікальними крилатими ракетами, створила найпотужнішу у світі ракету-носій «Протон». Двічі Герой Соціалістичної Праці, він – «батько» легендарної міжконтинентальної ракети УР-500, орбітального бойового комплексу «Алмаз». Його ідеї – багаторазова транспортна космічна система, місячна та марсіанська програми.
У вітринах зали експонується колекція макетів деяких розробок НВО «Машинобудування». В експозиції представлені світлини, подарунки, фрагмент інтер`єру робочого кабінету академіка В.Челомея та ракетний двигун Р-201-300 з авіаційної ракети Х-22 «Буря», якими були озброєні бомбардувальники Ту-16 та Ту-22.
Завершать знайомство з залом макети та світлини, що ілюструють еволюцію розвитку зенітно-ракетних комплексів протиповітряної оборони СРСР.
Шоста зала. «Час досягнень, перемог та рекордів…»
Експозиція шостого залу присвячена сучасній авіації і космонавтиці, видатним подіям другої половини ХХ століття у цих галузях і тому, як вони пов’язані з Полтавським краєм та його історією.
У цій залі подаються матеріали про історію, досвід та досягнення Дніпровського ракетно-космічного Центру (м. Дніпро) – одного з провідних у ракетній галузі України.
У зали можна також побачити модель першого реактивного бомбардувальника Ту-16 (за класифікацією НАТО «Борсук»), який знаходився на озброєнні 13-ої гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (з 1946 року вона базувалася у м.Полтава), фрагмент кабіни цього літака, дізнатися про еволюцію розвитку авіаційних крісел для катапультування пілотів під час аварії у польоті.
Окрема частина експозиції присвячена уродженцю Полтавщини, льотчику-космонавту, генерал-лейтенанту авіації, двічі Герою Радянського Союзу Георгію Береговому. Його називали космічним камікадзе. Він – людина-легенда, яка у 60-ті роки підкорила космічний корабель «Союз-3», першим повернувшись на Землю на кораблі такого типу безаварійно. Завдяки цьому була врятована ціла космічна пілотована програма «Союз».
В експозиції зали відтворено фрагмент орбітальної станції, представлені зразки висотно-рятувального скафандру космонавта В.Зудова та термокостюм – окрема частина скафандру «Орлан» для виходу у відкритий космічний простір.
У залі представлені набір інструментів для виконання ремонтних робіт у космосі, зразки продуктів харчування космонавтів під час польоту та на орбіті (1970-80 роки).
Відвідувачі мають можливість ознайомитися з унікальним винаходом інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона – електронно-променевою гарматою УРІ, яка була розроблена з метою проведення випробувань щодо різання, зварювання і напилення різних металів у космосі.
Частина експозиції шостого залу присвячена рекордному перельоту гігана радянського авіапрому АН-124 «Руслан» навколо земної кулі, невідомим сторінкам історії цього проекту і ролі в ньому командира полтавської дивізії дальньої бомбардувальної авіації генерал-майора Льва Козлова. У вітрині експонуються дипломи рекордів та польотна мапа з рішенням командира в/ч 15650 генерал-майора Л.Козлова на встановлення світового рекорду.
Контактна інформація
- Адреса: м. Полтава, Першотравневий просп., 16
- Замовлення екскурсії: (0532) 60-75-05
- Довідкова інформація: (0532) 60-75-15
Як дістатись
Автобус №51, 52, 40 або Тролейбус 1, 2, 4 ,6 який прямує від зуп. “Південний вокзал” до зуп. “вул. Першотравнева” (на вимогу)
Спасибо работникам музея.