19 червня 1938 року народився Володимир Геннадійович Команов (1938-2019) – головний конструктор ракетно-космічного напрямку, заступник генерального конструктора КБ «Південне», директор української програми «Морський старт», Герой України.
Володимир Геннадійович Команов народився у місті Волноваха Донецької області в родині службовця.
У 1960 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету за спеціальністю «інженер-механік», та отримав направлення на працевлаштування на секретне підприємство п/с № 203 – тепер Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля.
Колишній студент упевнено долав посадові щаблі: інженер-конструктор (1960), старший інженер (1964), провідний конструктор (1965), Головний конструктор ракетно-космічного напряму (1986–1996). З 1996 р. – заступник Генерального конструктора, директор української програми «Морський старт» та постійний представник КБ у групі управління проектом міжнародної програми «Sea Launch». Помічник Генерального директора ДП «Виробниче об’єднання «Південмаш» (2003–2005).
Кандидат технічних наук. 1980 р. захистив дисертацію на тему «Оптимизация программ проведения экспериментальной отработки и летных испытаний ракет-носителей». Академік Міжнародної академії астронавтики (1997), академік Міжнародної інженерної академії, Міжнародної академії аеронавтики.
Володимир Команов брав безпосередню участь у розробленні нових методів і засобів телеметричних вимірів акустичних і вібраційних режимів, у вивченні їхнього впливу на працездатність бортових агрегатів і систем під час запуску бойових ракет шахтного базування (1960–1966). Здійснював технічне керівництво розробленням, експериментальним відпрацюванням, льотними випробуваннями і переданням в серійну експлуатацію космічних ракетних комплексів «Циклон-2», «Циклон-3», «Зеніт», «Енергія-Буран» (1966–1996).
Для створення першого в історії космонавтики морського старту забезпечив розроблення й реалізацію комплексу заходів щодо адаптації наземного космічного ракетного комплексу «Зеніт» до морських умов запуску за проектом «Sea Launch» («Морський старт»).
Про цей проект Володимир Команов зазначав, що на момент його початку «Kvaerner» (Норвегія) шукав застосування своїм плавучим платформам, Україна – ефективному використанню «Зенітів», Росія – розгінному блоку DM.
«Boeing» (США) об’єднав усіх під дахом Sea Launch. «Зеніт» – ракетний носій і серце програми – привабив «Boeing» рівнем своєї автоматизації. На пусковому майданчику не було жодної людини, а на підготовку ракети до пуску вистачало десяти днів тоді, як інші потребували місяців. Ще однією важливою деталлю В.Г.Команов називав горизонтальне збирання «Зеніта», адже в умовах океану вертикальне збирання триступеневої ракети просто неможливе. Крім того, на відміну від інших ракет, «Зеніт» – екологічно чистий носій.
Робота над створенням космічного ракетного комплексу «Зеніт» та керівництво програмою «Морський старт» дали змогу Україні, яка позбавилася статусу ядерної держави, зберегти статус ракетно-космічної держави.
Діяльність Володимира Команова відзначена численними державними нагородами. Зокрема, Ленінською премією (1980) та Державною премією України в галузі науки й техніки (1995), званням «Заслужений машинобудівник України» (1995). Він має Почесну відзнаку Президента України (орден «За заслуги» ІІІ ступеня) за видатний внесок у створення ракетно-космічних систем, зміцнення міжнародного співробітництва в космічній галузі та у зв’язку з 10-річчям першого запуску ракети-носія «Зеніт» (Указ Президента України № 293/95 від 11 квітня 1995 р.). 29 серпня 2002 р. Указом Президента України Леоніда Кучми № 778/2002 за визначні заслуги перед Українською державою у створенні сучасних ракет-носіїв, вагомий внесок в організацію та виконання робіт з реалізації міжнародного проекту «Морський старт» йому, на той час заступникові Генерального конструктора Державного конструкторського бюро «Південне» імен і М. К. Янгеля, директорові програми «Морський старт», присвоєно звання Героя України із врученням ордена Держави. В. Г. Команов – почесний громадянин міста Дніпро. Його портрет – на стелі «Герої України – гордість регіону», відкритій у грудні 2013 р. неподалік будівлі облдержадміністрації.
Володимир Геннадійович на запитання журналіста, які риси потрібні людині, щоб стати героєм України, відповів, що потрібно працювати, не шкодуючи себе, і жартома додав, що потрібно також правильно одружитися. На думку одного із його знайомих, якби не дружина, Інеса Костянтинівна (вона також випускниця Дніпропетровського університету, за фахом – філолог, як, до речі, і багато дружин інших видатних фізтехівців-випускників ДНУ), він героєм не був би.
Після закінчення роботи на «Південмаші» Володимир Команов продовжував активне життя, залучав до улюбленої справи молодь.
Володимир Команов пішов з життя 12 грудня 2019 року. Похований на Запорізькому кладовищі у м. Дніпро.
За матеріалом Ірини Кропивко, «Університет звитяжний»
Фото «Спейс-Інформ»
Яркий представитель талантливых украинских разработчиков ракетно-космической техники.