Балістична ракета середньої дальності Р-12 (SS-4 «Sandal»)

Р-12 (Індекс ГРАУ — 8К63, за класифікацією МО США та НАТО — SS-4 «Sandal») — радянська рідинна одноступінчаста балістична ракета середньої дальності (БРСД) наземного базування.

Перша самостійна розробка ОКБ-586 (майбутнє КБ «Південне») під керівництвом головного конструктора М.К. Янгеля. Виробник — дніпропетровський завод № 586 (нині – Південмаш).

Перебувала на озброєнні у 1959-1990 р.р. У 1964 році на озброєння було прийнято ракету Р-12У (індекс ГРАУ — 8К63У) з шахтним базуванням у стартовому комплексі групового старту 8П763 «Двина».

В Україні знаходилась на озброєнні 19 рд (1961-1971), 37 рд (1960-1984), 43 рд (1962-1984), 44 рд (1961-1989), 46 рд (1959/64-1973) та 50 рд (1960-1984).

***

4 березня 1959 року було прийнято на озброєння та розпочато серійне виробництво бойового ракетного комплексу наземного базування з балістичною ракетою середньої дальності Р-12 (8К63) (кодова назва НАТО — SS-4 «Sandal»). Ракета Р-12 стала першою успішною розробкою КБ «Південне» на якій втілено в життя новий напрям у ракетній техніці – застосування висококиплячих компонентів палива й автономної системи керування польотом.

Розробку конструкції Р-12 було розпочато в 1955 році. На той час дніпропетровський завод № 586 виробляв ракети, створені у ОКБ-1 під керівництвом головного конструктора Сергія Павловича Корольова — Р-1, Р-2 та, передусім, Р-5, конкурентом якої мала стати Р-12. Істотним недоліком згаданих ракет була значна тривалість передстартової підготовки, пов’язана з використанням кріогенного окисника. Оскільки рідкий кисень швидко випаровується, ракету не можна зберігати на бойовому чергуванні у заправленому стані, що істотно знижує боєготовність.

13 серпня 1955 р. було прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР «Про створення та виготовлення ракети Р-12 (8К63)», а в жовтні 1955 р. вдалося випустити відкоригований ескізний проект! Це була якісно нова ракета. Для цієї ракети в КБ В.П.Глушко було створено новий двигун — РД-214. Два роки пішло на розробку проекту та будівництво дослідної серії нової балістичної ракети середньої дальності, що одержала позначення Р-12. Перші вогневі стендові випробування пройшли в НДІ-229 у Загорську у березні 1957 р. Всього до початку льотних випробувань таку стендову відпрацювання пройшли чотири двигуни.

5 травня 1957 р. першу ракету Р-12 у головному складальному цеху заводу №586 завантажили у вагон і на початку літа 1957 року спеціальний ешелон з новим «виробом» прибув на полігон Капустін Яр. Відповідальним за транспортування рад. Секретного виробу призначили інженера-конструктора, ветерана війни Якова Некрасова. Маршрут: Харків – Саратов – Червоний Кут – Палласівка – Ельтон – Баскунчак – Кап.Яр. Випробування проводилися на 4-му ГЦП на майданчику №4 «Н» (нова), у МІК майданчики №20 (технічна позиція) та на майданчику №21 (стартова позиція). На полігон приїхали майже всі головні фахівці ОКБ: М. Янгель, В. Будник, Л. Васильєв, В. Ковтуненко, М. Герасюта, Б. Губанов, В. Грачов (провідний конструктор ракети), проектанти, конструктори, двигунисти, управлінці, балістики, міцні, випробувачі. Керував бригадою підготовки та проведення пуску випробувач Загорського НДІ Анатолій Бабушкін. Головою держкомісії призначили генерал-лейтенанта Андрія Соколова. Прилетів на полігон та С.П. Корольов — злий після невдалих випробувань у Тюра-Тамі першої міжконтинентальної балістичної ракети Р-7. Сьогодні у всіх книгах про Р-12 цитується його знаменита фраза: «Это что за карандаш? Он сломается, не успев взлететь!». (При довжині 22 м діаметр ракети становив лише півтора метри).

Випробування ракети проводилися у три етапи. Перший пуск відбувся 22 червня 1957 на майданчику №21. До першого польоту Р-12 готував розрахунок складений з найдосвідченіших фахівців ОКБ та випробувачів полігону. На стартовому майданчику був і головний конструктор М.К. Янгель. Р-12 впевнено злетіла. Пролетівши дві тисячі кілометрів, ракета потрапила, як то кажуть, «у кілочок» — це була гора Мунлу в Центральному Казахстані. З успіхом заводчан привітав маршал М. Недєлін. Усього було підготовлено та запущено 25 ракет. Успішний перебіг випробувань дозволив відмовитися від останніх дев’яти пусків третього етапу. Незважаючи на явний успіх, було виявлено недоліки. Потрібно було знайти надійне технічне рішення для того, щоб відділення головної частини від носія не впливало на точність стрілянини. У вересні 1958 року відбувся показ ракетної техніки членам ЦК КПРС та радянського уряду. Його розпочали із запуску ракет Р-12. Пускі пройшов успішно.

4 березня 1959 року бойовий ракетний комплекс наземного базування з БРСД Р-12 було прийнято на озброєння та розпочато його серійне виробництво.

У липні 1959 роки за створення ракети Р-12 на прапорі КБ «Південне» з’явився перший орден Леніна. Головному конструктору КБ М.К. Янгелю, його першому заступнику В.С. Буднику і директору заводу Л.В. Смирнову було присвоєно звання Героїв Соціалістичної Праці, а велику групу конструкторів і виробничників відзначили орденами і медалями. Через рік творці Р-12 були відзначені Ленінською премією. Її лауреатами стали М.К. Янгель, В.С. Будник та начальник проектного відділу В.М. Ковтуненко.

Створення нової ракети завершилося тріумфально, і вона стала наймасовішою ракетою середньої дальності в створених в 1959 році Ракетних військах стратегічного призначення. Ракета Р-12 мала дивовижну долю: всього було виготовлено 2300 (!) ракет, ракетні комплекси перебували в експлуатації більше 30 (!) років.

Ракета Р-12 призначалась для перенесення термоядерної бойової частини масою близько 1600 кг і потужністю від 1 до 2 мегатон на відстань до 2 тис. км. Була також розроблена модифікація, призначена для встановлення у захищених шахтних пускових установках.

Дивізіон з ракетами Р-12 на полигоні

У жовтні 1962 партія ракет Р-12 (і Р-14) була розміщена на Кубі, що спричинило Карибську кризу, яка поставила світ на межу ядерної війни.

Р-12 використовувалась також як космічна ракета-носій для виведення малих штучних супутників Землі, переважно військового призначення. Усього за період з 1962 по 1977 було здійснено 165 таких пусків.

Ракета Р-12 на території Конструкторського бюро «Південне» імені М.К. Янгеля (м.Дніпро)

Ракета Р-12 біля Національного музею космонавтики ім.С.П.Корольова (м.Житомир)

Ракета Р-12 на території Національного музею історії України у Другій світовій війні (м.Київ)

За матеріалами ЗМІ