22 жовтня 1915 року в селі Федірки (нині Ново-Георгіївського району Кіровоградської області) народився Олександр Михайлович Войтенко – український громадський діяч, генерал-майор, заступник начальника космодрому «Байконур», перший голова Федерації космонавтики України, голова Української Ради ветеранів Байконуру.
У 1932 році Олександр Войтенко закінчив два курси педагогічного технікуму в місті Олександрія. В РСЧА з 26 листопада 1933 року. Службу почав червоноармійцем 2-го артилерійського полку 2-ї стрілецької дивізії в місті Овруч Київському військовому окрузі. З травня 1934 по листопад 1937 навчався в Сумському артилерійському училищі.
Офіцерську службу розпочав командиром взводу, полкової школи 57-го артилерійського полку 57-ї стрілецької дивізії, а з квітня 1938 року — полковий школи кінно-артилерійського полку в Забайкальському військовому окрузі. З жовтня 1938 року — служив там же, на посаді командира батареї. 9 лютого 1940 призначений Начальником полкової школи.
З травня 1940 по травень 1942 — слухач прискореного курсу Вищої спеціальної школи Генерального штабу Робітничо-селянської Червоної Армії. У той же час, 16 липня 1940 року був зарахований слухачем Військової академії імені М. В. Фрунзе. Після закінчення прискореного курсу ВСШ ГШ, служив молодшим помічником, помічником Начальника відділу 2-го управління Головного розвідувального управління Генерального штабу Робітничо-селянської Червоної Армії.
Олександр Михайлович — учасник Великої Вітчизняної війни. Служив Начальником штабу 12-ї окремої винищувальної протитанкової артилерійської бригади, резерву Верховного Головнокомандування на 2-м (з 20 червня по 30 грудня 1944 року) і 3-м Українських фронтах (з 30 грудня 1944 по 9 травня 1945 року).
З 25 травня 1945 року — Начальник штабу 10-ї окремої артилерійської бригади. 29 грудня 1946, у званні підполковника призначений помічником Начальника оперативного відділу Управління командувача артилерією Південної групи військ. З 17 квітня 1947 року — Начальник штабу, 874-го мотострілецького полку, 25-й Гвардійської мотострілецької дивізії у Південній групі військ. 15 квітня 1948 призначений Начальником штабу, 25-й Артилерійської окремої Механізованої Армії (в Румунії). У 1949 році закінчив Вечірній університет Марксизму-ленінізму при Будинку офіцерів окремої Механізованої Армії. З 2 лютого 1951 року — Начальник відділу бойової підготовки, Управління командувача артилерією, 8-й Механізованої Армії. З 7 серпня 1953 року — Старший офіцер з оперативної підготовки, оперативно-розвідувального відділу, штабу артилерії в Прикарпатському військовому окрузі.
Службу на Байконурі підполковник Олександр Войтенко почав в 1955 році, після закінчення Центральних Артилерійських курсів Офіцерського складу. 24 жовтня 1955 був призначений Начальником 1-го відділу штабу полігону Тюра-Там (нині — Байконур). З 8 жовтня 1957 року — Заступник Начальника штабу полігону. 14 липня 1961 очолив штаб полігону, а з 22 березня 1965 був першим заступником Начальника полігону Байконур.
Після звільнення в запас 28 березня 1972 року, оселився в Києві. Брав найактивнішу участь у популяризації космонавтики та становленні України, як космічної держави. В Україні була створена Рада ветеранів Байконуру, організатором, а згодом і Головою якого став Олександр Войтенко. Крім того, він став також одним із засновників та першим головою Федерації космонавтики України. У лютому 1990 року Олександр Михайлович склав свої повноваження в Українській Раді ветеранів космодрому Байконур.
Був нагороджений Орденом Леніна («За осуществление запуска в космос первого в мире лётчика-космонавта СССР Ю. А. Гагарина»), двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями: «За бойові заслуги», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», «За взяття Будапешта».
Автор кнги «Космонавтика: досягнення, проблеми, перспективи», що була видана київським видавництвом «Знання» у 1985 році.
Помер 4 серпня 1995 року, похований на Лісовому кладовищі.
Отправить ответ