Музей космосу у Переяславі

Виступ голови Київської організації ветеранів ракетних і космічних військ, полковника О.М.Наумова на XІІ Всеукраїнському історико-культурологічному форумі «Сікорські читання» (м.Переяслав, 18 жовтня 2023 року).

У жовтні 2023 року ми відмічаємо 100-річчя від дня народження Героя України, лауреата Шевченківської премії, заслуженого працівника культури, творця і незмінного упродовж понад 57 років директора спочатку краєзнавчого музею, згодом Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного і, врешті, Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Михайла Івановича Сікорського.

У далекому 1951 року випускник історичного факультету Київського університету Михайло Сікорський, якому пропонували аспірантуру і кар’єру науковця, обрав інший шлях. Він відправився у Переяслав де став директором краєзнавчого музею.

Відправився фактично на порожнє місце, де реально ще не було музею, а була лише убога колекція вирізок з газет у дитячому будинку, в якому колись мешкав лікар А. Козачковський.

Коли Михайло Сікорський прибув до Переяслава-Хмельницького, у краєзнавчому музеї було 32 експонати. І Михайло Іванович створив справжнє диво.

Лише за два перші роки він із кількома співробітниками збільшив музейну колекцію до 22 тисяч експонатів! У музеї були зібрані унікальні експонати часів трипільської культури, Київської Русі, середньовіччя, козацтва, побутові речі та зброю пізніших часів, картини.

На цьому M.Сікорський не зупинився. Незабаром у центрі міста з’явилися меморіальні музеї Г.Сковороди, В.Заболотного, музей-діорама «Бої за Дніпро». А потім директор музею «вибив» 30 гектарів землі на Татарській горі, де почав створювати музейний комплекс просто неба і дендропарк. Сюди звозили історичні цінності: старі хати, громадські будинки, вітряки, які мали зникнути під водами штучних «морів»; інвентар, машини різних типів, предмети побуту та інше.

За понад 50 років роботи під керівництвом Михайла Сікорського створено ціле музейне містечко, що складається з 27 тематичних музеїв, 370 нерухомих пам’яток народної архітектури, близько 200 тисяч експонатів, завдяки чому Переяслав став одним із найвідоміших туристичних центрів України.

Михайло Сікорський стверджував, що Переяслав має прямий зв’язок із благодатною силою Космосу. Під містом, на чвертькілометровій глибині, лежить лінза величезного прісного озера. Переяслав — єдине місто в Європі, захищене цілющим шатром фіолету, оточене чудодійною аурою.

Результатом таких думок стало створення у Переяслові унікального Музею космосу.

Музей світопізнання та мирного освоєння космосу (так до 2003 року називався Музей космосу) було відкрито 27 березня 1979 року.

Експозицію музею створено в приміщенні пам’ятки народної архітектури – церкви св. Параскеви з с. В’юнище Переяслав-Хмельницького району. Остання була збудована 1891 р., але у 60-х роках ХХ ст. через будівництво нового водосховища церкву та й саме село могло затопити. Щоб врятувати її, селяни розібрали святиню та перевезли до Переяслава-Хмельницького. Церква була встановлена на природному пагорбі в центральній частині Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Коли створювали Музей космосу, питання, чи доречно розміщувати його в церкві, взагалі не стояло. Нині нас дивує таке поєднання, а тоді по всьому Радянському Союзу у храмах створювали музеї атеїзму й науки.

Ідея створення цього музею належала Михайлові Сікорському, але важливий вплив на її формування мали академік Олександр Ішлінський  та доктор технічних наук Сергій Малашенко.

Завдяки сприянню останніх була розпочата активна науково-експедиційна робота, що дозволила зібрати велику кількість цікавих і навіть, рідкісних предметів. Під час створення та продовж існування музею активну допомогу надавали представники великої кількості установ та організацій, що були безпосередньо чи опосередковано пов’язані з космічною галуззю.

Багато експонатів для музею допоміг придбати космонавт Георгій Береговий, який очолював центр підготовки космонавтів.

Нині експозиція музею налічує понад 450 експонатів. Всі вони розташовані в п’яти умовних залах, що визначені архітектурними особливостями церкви. Експозиція демонструє вітчизняну історію освоєння космосу, дозволяє побачити предмети, які використовувались під час космічних польотів. У музеї експонуються макети космічних апаратів, окремі складові космічних кораблів та ракет-носіїв, декілька типів спеціального спорядження. Тут можна побачити макети: штучного супутника Землі (1:1), двокамерного рідинного двигуна РД-219, некерованої двоступінчастої метеорологічної ракети М-130, спускового апарату автоматичної станції «Венера-7», рухомої місячної лабораторії «Луноход-1» та автоматичну іоносферну лабораторію «Янтар-1». Значна частина експонатів пов’язана із забезпеченням нормального функціонування організму людини на різних стадіях польоту. Зокрема, костюм водяного охолодження, у якому П.Р. Попович здійснив політ у космічному кораблі «Союз-14» у 1974 р., скафандр аварійного типу «Сокіл К» (СК-11), у якому космонавт В.Д. Зудов перебував під час польоту на борту корабля «Союз-23» у 1976 р. та скафандр типу «Яструб» для виходу у відкритій космос.

Окрему групу експонатів складає обладнання, призначене для підготовки та супроводу польотів, підтримки зв’язку з космонавтами. Вітрини музею також містять особисті речі космонавтів, прилади та обладнання, що використовувались для експериментів у космосі. Експозицію органічно доповнюють мистецькі твори: скульптури, картини тощо. Велика кількість фотомонтажів розповідають про основні етапи освоєння космосу та історію розвитку космічної техніки. Чільне місце у експозиції займають відтворенні робочі кабінети академіків С.П. Корольова та О.Ю. Ішлінського.

Один із розділів музею розповідає про сучасні досягнення української космічної галузі. Різного типу друкована продукція та фотоматеріали демонструють внесок низки наукових установ та виробничих організацій у сучасний розвиток космічної галузі України.

Загалом експозиція Музею космосу дозволяє сформувати цілісне уявлення про важливі аспекти історії освоєння космосу, ознайомитися з речовим комплексом, що використовувався під час підготовки та реалізації космічних польотів. Саме багаторічна пошукова робота дозволила створити один із найцікавіших музеїв космонавтики в Україні, де кожен бажаючий має змогу доторкнутися до цілої епохи вітчизняної космонавтики.

За 40 років існування музею тут побувало приблизно 10 космонавтів, зокрема, й Олексій Леонов, який першим в СРСР вийшов у відкритий космос, та Леонід Каденюк, який вперше за часів незалежності України полетів в космос.

На жаль, інтер’єр церкви зараз у ненайкращому стані, адже ремонт всередині музею не проводили з 1970-х років.

Автор книги «Переяславський скарб Михайла Сікорського» Микола Махінчук, згадуючи Михайла Івановича пише: «Все його життя було на грані подвигу, відмови від власних благ, домашнього затишку і сімейного щастя. Понад 13 літ він прожив у музеї разом зі своїми експонатами. Багато літ я бачив його в одній картатій сорочці влітку і благенькому потертому пальті взимку. Йому не було коли створити сім’ю. У цьому він наслідував свого духовного батька — Григорія Сковороду… М. Сікорський залишив на згадку про себе 26 музеїв — цілий унікальний музейний заповідник. Він воістину відродив славу древнього Переяслава».