8 березня 1952 року у місті Харкові народився Володимир Володимирович Васютін (1952-2002) – український радянський льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу, Генерал-лейтенант авіації.
Він народився в звичайній харківській сім’ї: батько Володимир Кузьмич Васютін — слюсар заводу «Електромашина», мати — Катерина Гаврилівна Васютіна — оператор харківського заводу «Електроапаратура». У Володимира були старші брат і сестра: Борис — працівник харківського вагоноремонтного депо «Жовтень», і Тетяна — інженер-фізик.
У 1959-1969 роках Володимир Васютін навчався у Харківській СШ №73. У 1966 році він прийшов до Харківського аероклубу, а через три роки поступив у Харківське вище училище льотчиків імені С. Грицевця. Восени 1973 року Володимир Васютін отримав лейтенантські погони та диплом льотчика-інженера.
Після закінчення проходив службу на посаді льотчика-інструктора 809 учбового полку (УАП) і 812 УАП Харківського ВВАУП.
В «космонавти» – на посаду слухача-космонавта Центру підготовки космонавтів ВПС Васютіна зачислили 23 серпня 1976 року.
Відбір до загону космонавтів був найсуворіший. Спочатку – конкурс особистих справ (обов’язково – членство в КПРС). Потім претендентів (а їх було сотні) направляли на медичне обслідування у Центральний авіаційний госпіталь. Тих, хто пройшов через густе сито відбору, чекали виснажливі тренування.
Володимира Васютіна переводять у місто Ахтубінськ до Центру підготовки льотчиків-випробувачів. Ще рік він займався загальнокосмічною підготовкою.
З 1979 по 1982 рік нашого земляка готували для польоту на орбітальній станції «Салют-7». Спочатку у якості «рядового» космонавта, а потім – як дублера командира космічного корабля «Союз Т-7». Дублером Васютін залишався довго. У травні 1983 року почалась підготовка до довготривалого польоту за програмою основної експедиції на станції «Салют-7». Далі Володимира Володимировича готують як командира резервного екіпажу корабля «Союз Т-10-12», командира дублюючого екіпажу третьої експедиції на «Салют-7», дублера командира космічного корабля «Союз Т-10», дублера корабля «Союз Т-12»…
6 червня 1985 року до станції «Салют-7» стартував космічний корабель «Сююз Т-13» з Володимиром Джанібековим і Віктором Савіних. Космонавти провели ручне стикування з некерованою станцією і змогли повністю відновити її працездатність. А 17 вересня космічний корабель «Союз Т-14» з екіпажем у складі командира корабля Володимира Васютіна, бортінженера Георгія Гречко і космонавта-дослідника Олександра Волкова був виведений на навколоземну орбіту. Космонавти приступили до виконання найдовшої на той момент в історії космонавтики – трьохсотденної – програми польоту.
Згодом стало ясно, що Володимир Васютін захворів. Це був перший такий випадок на орбітальній космічній станції. Володимир Васютін тримався із усіх сил. Його намагались лікувати за рекомендаціями лікарів з Землі ліками із бортової аптечки. Але 18 листопада Державна комісія вирішила «у зв’язку з хворобою В. Васютіна призначити командиром екіпажу Віктора Савіних. Посадку корабля «Союз Т-14» призначити на 21 листопада». Тривалість перебування у космосі екіпажу Васютіна склала 64 доби 21 годину 52 хвилини 08 секунд.
20 грудня 1985 року Володимиру Васютіну були присвоєні звання Героя Радянського Союзу і льотчика-космонавта СРСР. А у лютому 1986 року його відчислили із загону космонавтів за станом здоров’я.
Далі Васютін продовжує навчання в академії ім. Ю.Гагаріна, закінчив там ад’юнктуру, згодом керував штурманським факультетом і факультетом забезпечення бойових дій авіації. У травні 1995 року Васютіна призначили заступником начальника академії ім. Ю. Гагаріна. Того ж року йому було присвоєно звання генерал-майора. Наступного року — генерал-лейтенанта.
Але він вже тяжко хворів. Володимир Володимирович Васютін помер 19 липня 2002 року. Похований на Монінському Меморіальному військовому цвинтарі.
У квітні 2005 року на будівлі харківської школи, де навчався Володир Васютін, будо відкрито меморіальну дошку.
Отправить ответ