Виставка «Михайло Гуйда і класики»

16 липня 2025 року в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилась унікальна виставка «Михайло Гуйда і класики», яка триватиме до 31 серпня. Це не просто експозиція картин — це діалог між минулим і сьогоденням, де сучасний майстер портретного жанру зустрічається з корифеями українського реалістичного мистецтва.

На відкриття виставки були запрошені та були присутніми члени Київської організації ветеранів Ракетних і космічних військ. Голова організації, полковник Олександр Наумов зазначив: «Наша організація опікується не тільки питаннями збереження історичної спадщини та захисту соціальних прав своїх членів але дбає і про їх культурні інтереси, долучає ветеранів-ракетників до культурного процесу сучасної України».

Олександр Наумов та Михайло Гуйда

Виставка «Михайло Гуйда і класики» обіцяє стати особливою — це можливість побачити, як розвивалося портретне мистецтво в Україні, зрозуміти його місце в контексті світової культури. Діалог між минулим і сьогоденням, який демонструє виставка, не лише розширює наше розуміння еволюції портретного мистецтва, а й підтверджує його невичерпний потенціал для майбутніх художніх відкриттів. Творчість Михайла Гуйди доводить, що портретний жанр залишається живим і актуальним, здатним відображати дух епохи та розкривати глибини людської душі.

Михайло Гуйда, академік мистецтв і визнаний майстер портретного жанру, підходить до створення кожного твору як психолог-дослідник. «Головне для мене — віднайти сутність об’єкта», — зізнається художник. Цей принцип перетворює його полотна на справжні психологічні студії, де кожна риса обличчя розповідає історію життя.

Творчий процес Гуйди нагадує роботу археолога, який шар за шаром розкриває таємниці минулого. Десятки ескізів, безліч спостережень, мовчазні діалоги з моделлю — усе це передує появі остаточного твору. Така ретельність дозволяє художнику створювати не просто зображення, а справжні портрети-біографії.

Виставка «Михайло Гуйда і класики» стає частиною масштабного музейного проєкту «Діалог крізь віки», де сучасні українські художники вступають у творчу розмову з майстрами минулого. Експозиція демонструє тяглість традицій портретування в українському реалістичному мистецтві, поєднуючи роботи Гуйди з шедеврами класиків.

Поруч із творами сучасного майстра представлені полотна Іллі Ріпина, Миколи Ґе, Зінаїди Серебрякової та Тетяни Яблонської з колекції музею. Такий підхід розкриває еволюцію портретного жанру в українському мистецтві, показуючи, як традиції реалістичного живопису передаються з покоління в покоління.

Академічний живопис Гуйди вражає розмаїттям психологічних станів та глибинних почуттів особистості. Художник володіє унікальною здатністю передавати не лише зовнішність, а й внутрішній світ людини. Його техніка портретування поєднує класичну школу з сучасним баченням, створюючи неповторний художній почерк.

Кожен портрет у виконанні Гуйди — це окрема драма, де характер моделі розкривається через майстерне використання світла, кольору та композиції. Цей підхід ріднить його з великими портретистами минулого, які також прагнули зазирнути в душу людини.

Важливим творчим досягненням Михайла Гуйди стала написана ним в останнє десятиліття галерея портретів видатних українців. Серед них — легендарний театральний режисер Лесь Курбас, народний артист Богдан Ступка, кінорежисер Сергій Параджанов, актриса Раїса Недашківська, режисер Олег Слєпцов, актриса Поліна Лазова, художник Едуард Димшиць, акторка Олеся Авраменко та багато інших.

Ця колекція портретів видатних українців стає не лише мистецьким, а й історичним документом епохи. Гуйда створює візуальний пантеон української культури, де кожне обличчя — це символ національного духу та творчого генія.

Творчість Гуйди постає як яскравий приклад поєднання традицій із сучасним баченням. Художник не копіює прийоми класиків, а творчо переосмислює їх, адаптуючи до реалій сьогодення. Його школа українського реалізму продовжує кращі традиції портретного мистецтва, одночасно відкриваючи нові горизонти для художнього самовираження.

Мистецтво психологічного портрета в інтерпретації Гуйди доводить невичерпний потенціал реалістичного живопису. Художник демонструє, що класичні техніки можуть бути актуальними і в ХХІ столітті, коли правильно інтерпретувати їх крізь призму сучасного світосприйняття.