18 серпня 1964 року відбувся перший пуск ракети-носія «Космос-2» (11К63) — радянської ракети-носія легкого класу, створеної на базі бойової балістичної ракети Р-12 (8К63).
Цей запуск став важливою подією в історії освоєння космічного простору. Саме під час першого пуску нової ракети було реалізовано важливе для того часу технічне рішення — однією ракетою на навколоземну орбіту одночасно виведено три штучні супутники Землі: «Космос-38», «Космос-39» і «Космос-40».
Від бойової ракети до космічного носія
Ракета-носій 11К63 «Космос-2» була створена шляхом доопрацювання ракети середньої дальності Р-12, розробленої в ОКБ-586 під керівництвом видатного українського конструктора Михайла Кузьмича Янгеля.
Для перетворення бойової ракети на космічний носій було розроблено додатковий ступінь, змінено систему керування та передбачено можливість встановлення корисного навантаження для запуску штучних супутників Землі.
Р-12 стала однією з найвідоміших ракет радянського ракетобудування, а її конструктивні рішення були використані для створення космічного носія, здатного виводити на орбіту відносно легкі космічні апарати.
Українська ракетно-космічна школа
Історія «Космос-2» безпосередньо пов’язана з розвитком української ракетної промисловості.
Базова ракета Р-12 була розроблена в ОКБ-586 у Дніпропетровську — одному з провідних центрів ракетобудування, який очолював Михайло Янгель.
У створенні та виробництві ракетної техніки брала участь широка кооперація українських підприємств і науково-конструкторських організацій. Дніпропетровська конструкторська школа стала одним із фундаментів подальшого розвитку в Україні ракет-носіїв і космічних апаратів.
Саме на базі досвіду, отриманого під час створення Р-12 та її космічних модифікацій, надалі розвивалися нові покоління українських ракет-носіїв.
Перший запуск і три супутники
18 серпня 1964 року з космодрому Байконур відбувся перший пуск ракети-носія 11К63 «Космос-2».
Основним завданням запуску було випробування нового носія та відпрацювання технології виведення космічних апаратів.
Особливістю першого польоту стало те, що ракета вивела на орбіту відразу три супутники: «Космос-38», «Космос-39», «Космос-40».
Таким чином, один носій забезпечив одночасний запуск трьох космічних апаратів. Для середини 1960-х років це було важливим технологічним досягненням і відкривало перспективу створення супутникових угруповань із використанням одного ракетного старту.
Запущені апарати належали до типу «Стріла-1» і використовувалися для відпрацювання технологій супутникового зв’язку.
Значення «Космос-2»
Поява ракети-носія 11К63 стала важливим етапом переходу від використання виключно потужних ракет-носіїв до більш спеціалізованих легких носіїв для запуску невеликих космічних апаратів.
«Космос-2» забезпечувала можливість виведення на орбіту супутників наукового, військового та прикладного призначення.
Її створення також продемонструвало ефективність використання вже наявних технологій ракетної техніки для освоєння космічного простору: конструкція бойової ракети стала основою для нового класу космічного носія.
Важлива сторінка історії української космонавтики
Для України історія «Космос-2» має особливе значення. Її поява була безпосередньо пов’язана з роботою дніпропетровського ОКБ-586 Михайла Янгеля, яке стало одним із центрів формування української школи ракетобудування.
У наступні десятиліття ця школа дала світові ракети-носії «Циклон», «Зеніт», «Дніпро» та інші космічні системи, а українські підприємства стали невід’ємною частиною міжнародної космічної кооперації.
Тому дата 18 серпня 1964 року — це не лише сторінка історії радянської космонавтики. Це й одна з важливих дат в історії української ракетно-космічної інженерної школи, яка продемонструвала свої можливості ще на ранньому етапі освоєння космічного простору.
18 серпня 1964 року — перший пуск «Космос-2» (11К63), три супутники одним носієм і ще один крок від ракетної техніки до космічних систем.
Отправить ответ