16 квітня 1957 року народився Олександр Олексійович Зінченко (1957-2010) — український політик і медіаменеджер, генеральний директор Національного космічного агентства України в 2009-2010 роках.
Олександр Зінченко народився у місті Славута Хмельницької області. У 1979 році закінчив фізичний факультет Чернівецького державного університету. Після того працював інженером науково-дослідного сектору кафедри теоретичної фізики, був аспірантом, молодшим науковим співробітником університету.
З 1983 року на комсомольській роботі. За 6 років пройшов шлях від заступника секретаря комітету комсомолу Чернівецького університету до завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК ВЛКСМ, голови координаційного комітету у зв’язках з молодіжними організаціями СРСР.
Був куратором молодіжних телепрограм, підтримував стосунки з Владом Лістьєвим, Артемом Боровиком, Анатолієм Лисенком.
У 1990 році був одним із засновників Руху демократичних реформ у Москві. В 1991 році під час спроби серпневого путчу (ГКЧП) виступив співавтором публічної заяви ЦК ВЛКСМ про рішуче засудження путчу як спроби державного перевороту. Пізніше очолив ліквідаційну комісію ВЛКСМ.
В 1992 році закінчив Академію суспільних наук за спеціальністю «політологія» і повернувся до Києва.
У 1995 році Олександр Зінченко став генеральним директором АТЗТ ІА «Україна-Експрес». Того ж року призначений генеральним директором АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» (телеканал «Інтер»). Протягом 1998-2002 років був почесним президентом телеканалу.
У 1998 і 2002 роках Олександр Зінченко обирався народним депутатом 3-го та 4-го скликань. Очолював спершу підкомітет з питань електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова та інформації, а після «оксамитової революції» — Комітет з питань ЗМІ. В травні 2002 року його було обрано віце-спікером парламенту.
У липні 2004 року отримав посаду керівника виборчого штабу Віктора Ющенка. 25 вересня того ж року очолив штаб коаліції «Сила народу». У листопаді 2004 року був обраний головою виконкому Комітету національного порятунку.
24 січня 2005 року призначений на посаду Державного секретаря України при Президенті Вікторі Ющенку. Звільнений з Секретаріату Президента у вересні 2005 року за власним бажанням — на знак протесту проти «відродження корупційних схем у вищих ешелонах влади».
На виборах до Київської міської ради 2008 року балотувався за списком Блоку Юлії Тимошенко, очолив фракцію БЮТ у Київраді.
У лютому 2009 став директором Національного космічного агентства України і обіймав цю посаду до березня 2010 року.
Олександр Зінченко заявив, що пішов з посади генерального директора Національного космічного агентства України, оскільки не бачить можливості продовжувати розпочату роботу з модернізації космічної галузі. Про це він повідомив УНІАН, зазначивши, що написав заяву про звільнення з посади гендиректора НКАУ за власним бажанням.
За словами О.Зінченка, за 13 місяців, які він очолював Агентство, ним була зроблена спроба «розчистити фундамент» для серйозної глибокої модернізації космічної галузі України. Він зазначив, що через масштабність проблем і інерцію глобальні результати досягаються за більш тривалий термін, проте за цей час у вітчизняній космічній галузі були створені «точки конкурентоспроможності, зростання».
«Вважаю зроблене позитивним. Мені вдалося добитися істотної зміни законодавчої бази галузі. Зокрема, до 2015 року підприємства галузі одержали істотні преференції від держави у тому, що стосується сплати податку на землю, ПДВ тощо», — підкреслив О.Зінченко.
Він також зазначив, що зроблені великі кроки з реалізації дуже вагомих проектів, які визначають імідж країни: Циклон-4, “Наземний старт”, програма пусків ракет-носіїв, “Космотрас”, створення національного супутника зв`язку, підготовка до запуску супутника дистанційного зондування землі “Січ-2”. Крім того, серед досягнутого він називає розвиток наземної інфраструктури космічної галузі в Євпаторії, Дунаєвцях, Мукачевому тощо. Також О.Зінченко зазначив, що ухвалена велика програма з виділення житла працівникам галузі.
Олександр Зінченко пішов з життя 9 червня 2010 р. у віці 53 роки від онкологічного захворювання, з яким боровся близько 10 років. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Після смерті Олександра Зінченка у нього залишилася дружина Ірина і дві дочки — Катерина та Олександра.
Автор (співавтор) 35 наукових праць з фізики напівпровідників, 15 статей з теорії молодіжного руху; 10 праць з глобальних інформаційних систем і ролі ЗМІ в сучасних умовах. Кандидат фізико-математичних наук. Академік Телевізійної академії України.
Нагороди: Орден «За заслуги» III ст., Державна премія України в галузі науки і техніки 2012 року — за роботу «Проблемно орієнтовані обчислювальні засоби обробки інформації в реальному часі» (у складі колективу; посмертно), та іншею.
Як відзначив в некролозі колектив телеканалу «Інтер», Олександр Зінченко був безперечним лідером, що зумів створити команду однодумців, а ще — неперевершеним мрійником, який змушував усіх навколо вірити й жити мрією — і вона завдяки саме його вмінню переконувати ставала реальністю.
Найголовнішою його рисою колеги вважають уміння поставити завдання і швидко знайти єдино правильне рішення. «Його енергія заряджала й підтримувала всіх навколо: друзів, колег, партнерів. Сам Олександр Олексійович був людиною чесною, порядною і вимогливою, постійно вчився, прагнув розвиватися, йти вперед якомога швидше, ніби знав, що життя таке коротке», — згадують «інтерівці».
Отправить ответ