Україна космічна: Попов Леонід Іванович

31 серпня 1945 р. у місті Олександрія Кіровоградської області народився Попов Леонід Іванович, український радянський льотчик-космонавт двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації.

Народився Леонід Попов в сім’ї службовця. З 1952 до 1959 року навчався в Олександрійській школі № 17. Середню освіту здобув в середній школі № 6.  Після закінчення школи працював слюсарем-електромонтажником на електромеханічному заводі. В 1968 році закінчив Чернігівське вище військово-авіаційне училище льотчиків. Служив льотчиком-винищувачем в стройових частинах ВПС СРСР.

У 1970 році зарахований до загону радянських космонавтів.

Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до космічних польотів на космічних кораблях типу «Союз» і орбітальних станціях типу «Салют». У 1976 році закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

Здійснив три польоти в космос як командир корабля і пілотованих орбітальних комплексів.

Перший політ — з 9 квітня по 11 жовтня 1980 спільно з бортінженером Валерієм Вікторовичем Рюміним на космічному кораблі «Союз-35» і орбітальній станції «Салют-6». За час 185-добового польоту на борту орбітальної станції «Салют-6» побували чотири експедиції, три з яких — міжнародні екіпажі (за участю космонавтів Угорщини, В’єтнаму, Куби). Здійснив стикування з вантажними космічними кораблями: «Прогрес-8», «Прогрес-9», «Прогрес-10». Повернення на Землю — на космічному кораблі «Союз-37».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 жовтня 1980 року за мужність і героїзм, проявлені в цьому польоті, підполковнику Леоніду Івановичу Попову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». На честь цього польоту створена поштова марка.

З 14 до 22 травня 1981 р. полковник Попов Л. І. очолював політ радянсько-румунського міжнародного екіпажу спільно з космонавтом-дослідником, громадянином Соціалістичної Республіки Румунія Думітру Прунаріу на космічному кораблі «Союз-40» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-6» — «Союз Т-4» — «Союз-40».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1981 року за успішне здійснення космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Леонід Іванович Попов нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Третій космічний політ, спільно з бортінженером Олександром Олександровичем Серебровим і космонавтом-дослідником Світланою Євгенівною Савицькою, Л. І. Попов здійснив з 19 по 27 серпня 1982 року на космічному кораблі «Союз Т-7» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-7» — «Союз Т-5» — «Союз Т-7».

Завершивши польоти в космос, з 1982 по 1987 рр. полковник Попов був інструктором-космонавтом Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна.

Відрахований із загону космонавтів 13 червня 1987 у зв’язку з і вступом до Військової академії Генерального штабу. 15 жовтня 1990 полковнику Попову Л. І. присвоєно військове звання «генерал-майор авіації». З 24 червня 1989 служив начальником 4-го управління Головного управління озброєнь ВПС Міністерства оборони СРСР. З 22 липня 1993 року — начальник 3-го управління Головного управління замовлень і поставок авіаційної техніки і озброєнь ВПС. У 1995 році звільнений у запас за віком.

Л. Попов свого часу обирався депутатом Верховної Ради СРСР 11 скликання, очолював Правління товариства «Росія-Румунія».

Леонід Іванович одружений. Має двох дітей. Живе в Москві.

Космонавту в його рідному місті Олександрія було встановлено пам’ятник на площі, названій на його честь. Також він є почесним громадянином міста.

Також бюст Героя встановлений на території Чернігівського ВВАУЛ.