Наступальну операцію зі звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників підготували у найкоротші терміни та провели за 10 днів: з 3 до 13 листопада 1943 року, а саме Київ звільнили зранку 6 листопада.
З кінця жовтня основні війська таємно перекидали на Лютізький плацдарм. Тут знаходилася 3-я гвардійська танкова армія, 24-й стрілецький корпус, 7-й артилерійський корпус та інші з’єднання. Німці своєчасно не виявили цього перегрупування сил.
1 листопада почався наступ із Букринського плацдарму, основною метою якого було відволігти сили противника. В результаті до вечора 240-а стрілецька дивізія вже вступила до передмістя Києва – Пущі-Водиці. Через добу у битву вступили 1-й гвардійський кавалерійський корпус і 3-я гвардійська танкова армія, а 237-а стрілецька дивізія змогла форсувати Дніпро в районі острова Козачий — навпроти сіл Віта-Литовська та Пирогово за 15 кілометрів на південь. Тут радянські війська перекрили шосе. Гітлерівці не змогли перекинути підкріплення ближче до міста.
Тяжкі битви розігралися біля станиці Святошин, де проходив останній оборонний рубіж противника. У цих боях відзначилися командир артилерійської зброї гвардії сержант Юхим Дубінін, розрахунок якого знищив три танки супротивника і САУ, і командир танка гвардії лейтенант Микола Жихарєв, екіпаж якого першим увірвався в Святошино і знищив 20 автомобілів і 40 візок танка. взяв у полон близько 50 солдатів. Обидва пізніше були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Механік-водій танка гвардії старший сержант Іван Антонов та лейтенанти медичної служби Микола Копитенков та Феодор Пушин посмертно були також удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У ніч проти 5 листопада до центру Києва прорвався розвідувальний підрозділ під командуванням гвардії старшини Никифора Шолуденка. Бійці його взводу поставили червоний прапор над будинком Київського обкому партії. Того ж дня сам Шолуденко загинув у бою.
З ранку 5 листопада німецькі війська почали відхід із міста напрямом на Васильків.
На ранок 6 листопада Київ повністю було звільнено. Переслідуючи ворога, радянські війська 7 листопада звільнили місто Фастів, а 13 листопада – Житомир. Мета київської наступальної операції було повністю досягнута: війська Першого Українського фронту звільнили столицю України та утворили на правому березі Дніпра стратегічний плацдарм глибиною до 150 кілометрів.
Як вважають історики, Київська наступальна операція є повчальною. По-перше, зосередженням великих сил на обмеженому плацдармі, потайливим перегрупуванням у складній обстановці і в стислі терміни маси танків і артилерії з одного плацдарму на інший, що забезпечило досягнення раптовості удару. По-друге, успішним розвитком наступу на кількох напрямках.
За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами і медалями 17500 бійців і командирів, а 668 з них стали Героями Радянського Союзу.
Гітлерівська окупація Києва тривала 778 днів – з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943 року.
За офіційними даними, за визволення Києва віддали свої життя понад 400 тисяч солдатів і офіцерів Радянської армії.
Вічна слава захісникам Батьківщини, що загінули за її свободу та незалежність!
Сердечно вітаємо всіх, а особливо ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників боїв за визволення Києва із 78-ю річницею визволення столиці України й бажаємо всім міцного здоров’я, бадьорості духу та всього самого найкращого!
Отправить ответ