3 грудня 1943 р. народився Замірець Микола Васильович, керівник робіт з технології приладобудування та автоматизації виробництва систем керування ракетно-космічної техніки, директор — головний конструктор Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування (м.Харків).
Професор Микола Васильович Замірець зробив видатний внесок у розвиток інженерної науки, техніки й технології у сфері приладобудування. Основні результати його наукових досліджень реалізовано в системах керування ракетно-космічного комплексу, автоматизованих комплексах спеціального технологічного устаткування для виробництва радіоелектронної апаратури, нових технологіях виготовлення виробів мікроелектроніки, що впроваджені на 87 підприємствах приладобудівних галузей промисловості.
Микола Васильович Замірець народився 3 грудня 1943 р. в с. Довжик Золочівського району Харківської області. У 1961 р. вступив до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1967 р. за спеціальністю «Радіоелектронне обладнання».
Після інституту працював інженером в Українській філії Науково-дослідного інституту технології машинобудування, а за деякий час був призваний до лав армії, де з 1967 до 1970 рр. служив у військовій частині Тихоокеанського флоту. Після армії повернувся до Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування. Почавши з посади інженера в 1967 р., пройшов усі щаблі становлення як фахівця та вченого й у 1995 р. очолив інститут.
Основні напрями науково-технічної і виробничої діяльності очолюваного Миколою Васильовичем Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування — космічна й оборонна приладобудівна техніка; устаткування, прилади та пристрої для автотракторної і бронетанкової техніки.
Під його керівництвом сформована й діє наукова школа технологій приладобудування. Завершено та впроваджено 72 наукові розробки, зокрема в міжнародних проєктах — 5. Створено понад 60 державних і галузевих стандартів, 8 програмно-автоматизованих ліній, запропоновано 120 найменувань технологічного обладнання. Професор М.В. Замірець брав участь у розробленні 8 програмно-автоматизованих ліній, більше ніж 40 найменувань програмно-автоматизованого технологічного обладнання, відпрацюванні на технологічність понад 30 виробів і систем, як-от «Буран» — крилатий орбітальний корабель багаторазового використання, стратегічний ракетний комплекс Р-36М2 «Воєвода», протикорабельний ракетний комплекс із надзвуковою крилатою ракетою «Болід» та інших. Під його керівництвом розроблено нові конструкторсько-технологічні рішення та алгоритми програмного забезпечення електронних блоків комплексу наукової апаратури «Потенціал», експериментальної сонячної батареї для космічного експерименту «Мікросат» і сонячних батарей для космічних апаратів «Мікрон», «EgyptSat-1», «Січ-2», «Січ-2–1», «Мікросат-Іоносат».
Нині за його участі створюють сучасні електронні блоки, прилади й датчики нового покоління для бронетанкової техніки, в основу яких покладено цифрові методи оброблення інформаційних сигналів і сигналів керування. Здійснюють стратегічне планування космічної діяльності на перспективу з багатьма підприємствами України.
Водночас із науково-виробничою діяльністю М.В. Замірець велику увагу приділяє підготовці молодих фахівців. В інституті під його керівництвом діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Учений підготував 12 кандидатів технічних наук.
У доробку науковця — понад 200 наукових робіт, зокрема 3 монографії та 19 винаходів.
Багато років — головний редактор науково-технічного журналу «Технологія приладобудування».
Доктор технічних наук (1990), професор (1994), академік Інженерної академії України, Академії зв’язку України, Міжнародної академії інформатизації, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2014), Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений орденом “Знак Почета” (1984).
За вагомий внесок у створення ракетно-космічних комплексів і систем, виконання національної та міжнародної космічних програм М.В. Замірцю присвоєно звання «Ветеран космічної галузі України» (2002).
Отправить ответ