Київський музей історії космонавтики

27 квітня 1991 р. у місті Києві відкрився Музей історії космонавтики (нині – Відділ історії авіації та космонавтики ім. І.І.Сікорського Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ»).

Його створення – результат ініціативи та активної діяльності ветеранів космодрому Байконур, яка розпочалася у 70-х рр. ХХ ст. Тоді до Києва прибула перша група звільнених у запас офіцерів, що проходили службу на космодромі з дня його заснування у 1955 році: генерали О.М.Войтенко, М.П.Вишневський, полковники В.А.Бєліков, П.Х.Бубликов, О.А.Березовий, П.П.Бабенко, М.В.Волков, П.Д.Сапсай, Г.А.Денисенко, Н.К.Швидкой, Л.Н.Іванченков, А.Г.Дормідонтов. Створивши комітет космонавтики при ЦК ДТСААФ України, а пізніше Федерацію космонавтики України, ветерани ракетно-космічної техніки на чолі з колишнім першим заступником начальника космодрому Байконур генерал-майором Олександром Михайловичем Войтенком активно пропагували досягнення космонавтики серед колективів підприємств, студентів і учнів, допомагали створювати музеї космонавтики в київських школах. Більше 20 підприємств і організацій в Україні стали колективними членами Федерації, зокрема Київський радіозавод, «Київприлад», «Червоний екскаватор», «Точелектроприлад», ВО ім. С.П.Корольова та ін.

У 1989 р. з ініціативи генерала О.М.Войтенка була створена група з організації музею історії космонавтики, до складу якої увійшли генерали Анатолій Павлович Завалішин, Володимир Іванович Катаєв, полковники Броніслав Генріхович Лапідус, Анатолій Олександрович Давиденко, Лев Олександрович Ніколаєв, Михайло Юрійович Темпер, підполковники Анатолій Григорович Дормідонтов, Ернест Олександрович Кеворков, Олег Порфирович Прусс, фотохудожник Георгій Борисович Яновський. Музей задумувався не лише як засіб пропаганди досягнень космонавтики, але й як навчально-методична база для студентів і школярів. У розробці тематико-експозиційного плану музею взяли активну участь А.Г.Дормідонтов, Б.Г.Лапідус, Ю.О.Усенко, Л.О.Ніколаєв. Тексти тематичних лекцій з історії космонавтики підготував ветеран Байконура В.М.Гуржуєнко.

За підтримки генерального директора Київського радіозаводу (КРЗ) Д.Г.Топчія і головного конструктора КРЗ О.І.Гудименка в проектній документації житлового будинку, що споруджувався по вул. Тростянецькій, було передбачено приміщення для музею. Після здачі будинку в експлуатацію головний інженер радіозаводу Б.О.Василенко очолив групу фахівців з оформлення музею. Оформлення експозицій виконали художники І.В.Стельмах, О.С.Тонковод, М.А.Передерій під керівництвом головного архітектора заводу В.М.Савіна.

Б.Г.Лапідус, який мав великий досвід роботи зі створення подібного музею в третьому випробувальному управлінні на Байконурі, за дорученням О.М.Войтенка очолив групу ветеранів, які мали забезпечити наповнення музею експонатами.

Активну участь у цій справі взяли усі ветерани космодрому Байконур. Вони приносили рідкісні фотографії, книги, медалі, окремі деталі ракетно-космічної техніки. Так, учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. М.Ю.Темпер подарував музею велику колекцію космічних значків, конвертів, книг. Ветеранам допомагали льотчики-космонавти СРСР, керівники підприємств. Так, генерал А.П.Завалішин за сприяння льотчика-космонавта СРСР, Героя Радянського Союзу, генерал-лейтенанта Г.С.Титова і генерального конструктора НВО Прикладної механіки М.Ф.Решетньова організував передачу з бази зберігання космічної техніки спускового апарата серії «Восход», який побував у космосі в 1965 р.

Із завданням зібрати і привезти для музею елементи ракетно-космічної техніки на космодром відрядили Б.Г.Лапідуса, який 18 років прослужив на Байконурі і мав там багато знайомих. За активної допомоги і підтримки керівників космодрому генералів О.О.Шуміліна, В.О.Меньшикова і К.П.Петрова, Броніслав Генріхович зібрав, завантажив і, буквально за декілька днів до введення таможні на кордоні Казахстану і Росії, привіз кілька контейнерів унікальних елементів ракетної та космічної техніки: камеру згоряння з керуючими двигунами ракети-носія «Союз», який виводив космічний корабель у космос, апаратуру реєстрації телеметричної інформації, різні агрегати, вузли, прилади із систем управління польотом, телеметрії, заправки, що застосовувалися на ракетах і космічних кораблях.

До Зоряного містечка була відряджено О.С.Болтенко. Завдяки активній підтримці генерал-лейтенанта В.О.Шаталова, генерал-майора І.М.Почкаєва, підполковника В.К.Готвальда – керівника тренажерного комплексу, за активною участю головного конструктора КБ Київського заводу «Арсенал» В.І.Бузанова вдалося привезти унікальний тренажерний комплекс, у складі якого були пульт оператора космічного зв’язку, імітатори зоряного неба, космічний секстант, за допомогою якого космонавти не тільки визначали місцезнаходження свого корабля під час польоту, але й вели спостереження за зірками і сузір’ями.

Двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, президент Асоціації музеїв космонавтики СРСР П.Р.Попович передав музею робочі костюми космонавтів, комплект інструментів для роботи у відкритому космосі і свої особисті речі.

Директор житомирського Музею космонавтики ім. С.П.Корольова О.А.Копил передала музею погруддя С.П.Корольова, спусковий апарат автоматичної міжпланетної станції «Венера-4», глобус Місяця, рушійну установку бойової ракети Р-12 (8К63), виготовлену на НВО «Південмаш» у Дніпропетровську.

27 квітня 1991 р. в урочистій обстановці, у присутності ветеранів космодрому Байконур, школярів, представників промислових підприємств і громадськості льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації П.Р.Попович, льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу В.М.Жолобов, голова Федерації космонавтики України генерал-майор О.М.Войтенко перерізали червону стрічку і відкрили в місті Києві Музей історії космонавтики.

У різний час директорами музею були: Г.Б.Яновський, А.О.Колесова, А.Г.Дормідонтов, В.І.Катаєв, а співробітниками – А.Ю.Осадчий, Б.Є.Некряч, В.М.Гуржуєнко, А.В. Борисов.

За 10 років музей відвідали тисячі школярів, студентів, багато іноземних делегацій, перший начальник центра підготовки космонавтів Є.А.Карпов, льотчики-космонавти СРСР М.М.Рукавишников, Г.С.Тітов, В.М.Жолобов, перший космонавт незалежної України Л.К.Каденюк, американські астронавти Брус Мак Кандлес, Рассел Швейкарт, а також Чарльз Дюк – один з тих, що побували на Місяці. У книгах відгуків зберігаються сотні вдячних записів. Музей став місцем зустрічей ветеранів космонавтики з молоддю. З ініціативи віце-президента Федерації космонавтики України А.Г.Дормідонтова створювалися нові стенди – «Україна космічна», «Підприємства космічної галузі України», «Космонавти – сини України», «Політ льотчика-космонавта України Л.К.Каденюка» та інші. У створенні стендів брали участь ветерани Байконура А.П.Затона, Е.А.Нікольченко, Е.О.Кеворков, а також НВО «Природа», КБ «Південне», ЦКБ «Арсенал», ВО «Київприлад». Уперше завдяки О.П.Пруссу – ветерану космодрому Капустин Яр, у музеї було оформлено два стенди, присвячені загадковій і малодослідженій темі про НЛО, що викликає великий інтерес у відвідувачів. О.П.Прусс передав музею кілька відеофільмів про НЛО і історію космонавтики, а також більше 20-ти різних книг.

Особлива подяка колишньому заступнику начальника космодрому Байконур, Почесному громадянину м. Ленінська, голові Ради ветеранів космодрому Байконур міста Києва та України генерал-майору В.І.Катаєву. Своєю енергією, постійною турботою про розширення експозиції музею він згуртовував навколо себе ветеранів Байконура, був активним пропагандистом досягнень космонавтики.

Але у скрутні часи 1990-х Федерація космонавтики України не змогла оплачувати оренду приміщення та житлово-комунальні послуги. Попри численні звернення до адміністрації Харківського району, Київської міської адміністрації з проханням зберегти музей, влітку 2001 р. ветерани були змушені переїхати до Київського республіканського планетарію, директор якого І.П.Крячко виділив приміщення площею 180 м2.

У планетарії музей перебував п’ять років. За цей час його відвідали десятки тисяч школярів з Києва та інших міст України. Однак нове керівництво товариства «Знання» України у червні 2006 року змусило ветеранів вивезти експонати з планетарію. Завдяки допомозі заступника генерального директора НКАУ Е.І.Кузнєцова, експонати музею півтора року зберігалися у приміщеннях заводу «Арсенал». Увесь цей час ветерани вели активний пошук приміщення для музею. Керівництво НТУУ «КПІ» на чолі з ректором М.З.Згуровським, дізнавшись про музей, запропонувало ветеранам перевезти його в університет і розмістити у відреставрованій історичній будівлі авіагаража.

Активну участь у перевезенні і монтажі експозиції на новому місці взяли ветерани космодромів Байконур і Капустин Яр А.Г.Дормідонтов, О.С.Болтенко, А.Ю.Осадчий, А.М.Афанасьєв, С.О.Андрейчук, В.Ф.Корольов, І.В.Комаров, Б.М.Низов, В.П.Маляр, П.Г.Орлов, В.Ф.Гавриш, О.П.Прусс, працівники заводу «Арсенал» О.М.Шульженко, В.П. Акименко та інші. Вагомий внесок в оновлення експозиції зробили співробітники ГПМ при НТУУ «КПІ» Н.В.Писаревська, К.М.Владимирова, І.М.Коляда, Ю.В.Плівак, А.В.Лозовий, К.Б.Антоненко, Г.В.Лупаренко, Т.І.Озоженко, О.М.Шульга, М.Є.Шульга, Л.А.Бакаєва, В.В.Татарчук, Л.С.Ільясова, Л.С.Баштова, В.Е.Русакова, П.П.Ящук, О.І.Супрун, Т.М.Павліченко, Л.Д.Жилковська.

14 травня 2008 р. в НТУУ «КПІ» відбулися дві урочисті події: відкриття пам’ятника видатному конструктору авіаційної техніки, колишньому студенту КПІ Ігорю Івановичу Сікорському і відкриття Відділу історії авіації та космонавтики ДПМ. На відкритті були присутні керівники університету, депутати Київської міської ради, керівники Національного космічного агентства України, співробітники посольств США та Польщі, колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, чемпіон світу з боксу, майбутній мер Києва Віталій Кличко, ветерани авіації і космонавтики, викладачі та студенти НТУУ «КПІ». Гості з великим інтересом оглянули експозицію, ознайомились з експонатами.

У своїх виступах гості підкреслювали велике значення авіаційної і космічної експозиції, покликаної розповідати молодому поколінню про розвиток світової та вітчизняної космонавтики, про роль головних конструкторів, військових випробувачів, підприємств України у створенні ракетної техніки і освоєнні космічного простору.

Льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу В.М.Жолобов висловив глибоку подяку керівникам НТУУ «КПІ» за виділене приміщення, за турботу щодо збереження унікальних експонатів, які знаходяться тепер тут, у ДПМ при НТУУ «КПІ». Він сказав: «…Я відчуваю почуття великої радості і гордості, коли бачу ветеранів космодрому Капустин Яр, де починав свою військову службу, ветеранів Байконура, які в 1976 р. готували мій космічний корабель до польоту, знайомі прилади, апарати, з якими довелося працювати при підготовці і під час космічного польоту. Тепер освоєння космосу здійснюється новою, більш досконалою технікою, але ці експонати будуть нагадувати молодому поколінню, з чого доводилося починати їх батькам і дідам…»

З відкриттям відділу в музеї активізувалася робота з проведення круглих столів, присвячених історичним датам в космонавтиці, наукових читань, присвячених видатним конструкторам ракетно-космічної техніки: С.П.Корольову, М.К.Янгелю, В.П.Глушку, В.М.Челомею, Г.Є.Лозино-Лозинському та багатьом іншим.

Було знайдено багато вчених і інженерів КПІ, які брали участь у розробках і створенні різних авіаційних і космічних систем. Відділ поповнився унікальними експонатами із США, Китаю, Японії, першим наносупутником НТУУ «КПІ» «PolyITAN-1», особистими речами космонавта О.А.Леонова, який вперше у світі вийшов у відкритий космос.

На стендах представлено фотографії і схеми, які знайомлять відвідувачів з піонерами теоретичної космонавтики: К.Е.Ціолковським, А.Ф.Цандером, Ю.В.Кондратюком та ін., розповідають про Московську групу вивчення ракетного руху, Ленінградську газодинамічну лабораторію, Ракетний НДІ, перші пуски ракет з космодрому Капустин Яр, запуск першого штучного супутника Землі і перший політ людини в космос. Окремий розділ присвячено дослідженню Місяця та інших планет Сонячної системи. Представлено й міжнародні космічні програми – польоти на кораблях «Союз» до орбітальних станцій «Салют», «Мир» та МКС, спільний політ космічних кораблів «Союз» та «Аполлон», міжнародну програму «Вега» з досліджень Венери та комети Галлея.

Дату 14 травня 2008 року музейники вважають третім народженням музею, а нині – Відділу історії авіації та космонавтики ім. І.І.Сікорського ДПМ при НТУУ «КПІ», який став центром вивчення історії авіації та космонавтики. Відвідування музею включено до програми навчання студентів університету. Слава про Політехнічний музей, його Відділ історії авіації та космонавтики вийшла далеко за межі України і країн колишнього Радянського Союзу.

За понад три десятиліття у музеї (відділі) побувало понад 250 тис. відвідувачів, більше 350 делегацій зарубіжних країн: США, Китаю, Франції, Італії, Індії, Казахстану, В’єтнаму, Південної Кореї, Швеції, Польщі, Чехії, Таджикистану, Словаччини, Ізраїлю, Норвегії, Німеччини, Аргентини та ін. Музей відвідали космонавти О.А.Леонов, Г.М.Гречко, В.О.Джанібеков, С.Є.Савицька, В.М.Жолобов, Л.К.Каденюк, Ю.І.Онуфрієнко.

Ветерани космодромів Байконур, Капустин Яр, Плесецьк висловлюють глибоку вдячність усім тим, хто брав участь у створенні Музею історії космонавтики: генералам О.М.Войтенку, В.І.Катаєву, А.П.Завалішину, полковникам Б.Г.Лапідусу, М.Ю.Темперу, підполковникам А.Г.Дормідонтову, О.П.Пруссу, А.І.Стегнію, Н.П.Кирилову.

Особлива подяку ректору НТУУ «КПІ» М.З.Згуровському, проректору з наукової роботи М.Ю.Ільченку, директору ДПМ при НТУУ «КПІ» Н.В.Писаревській, керівникам і співробітникам усіх підрозділів за активну участь у створенні оновленої експозиції в НТУУ «КПІ».

За метеріалом О.С.Болтенко (1942-2020), завідувача Відділу історії авіації та космонавтики ім. І.І.Сікорського ДПМ при НТУУ «КПІ», голови Центральної Ради ветеранів космодрому Байконур України, заслуженого випробувача Байконура

***

Сьогодні Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» без перебільшення є одним із провідних навчальних і наукових центрів нашої держави, який упродовж десятиліть формує інтелектуальний та кадровий потенціал ракетно-космічної галузі України. Саме у стінах університету закладалися основи потужної інженерної школи, що забезпечила вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, техніки та оборонно-промислового комплексу. І надзвичайно важливо, що нині університет гідно продовжує цю стратегічну місію, готуючи висококваліфікованих фахівців нового покоління.

Для Київської організації ветеранів Ракетних та космічний військ Державний політехнічний музей імені Бориса Патона та його Відділ історії авіації і космонавтики стали місцем проведення традиційних заходів з нагоди Дня працівників ракетно-космічної галузі України та Міжнародного дня польоту людини в космос.

В цей день він імені Київської організації ветеранів Ракетних та космічний військ висловлюємо щиру і глибоку вдячність ректору університету Анатолію Мельниченку, директору Державного політехнічного музею Наталії Писаревській та завідувачу його Відділу історії авіації і космонавтики Сернгію Грачову за послідовну підтримку ініціатив, спрямованих на збереження науково-технічної спадщини та розвиток освітньо-наукового середовища.

Члени Київської організації ветеранів Ракетних та космічний військ у Відділі історії авіації та космонавтики Державного політехнічного музею, 11 квітня 2025 р.

Голова Київської організації ветеранів Ракетних та космічний військ Олександр Наумов вручає пам`ятний подарунок директору Державного політехнічного музею Наталії Писаревській, 13 квітня 2026 р.

Голова Київської організації ветеранів Ракетних та космічний військ Олександ Наумов вручає Подяку Київського міського голови завідувачу Відділу історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею Сергію Грачову, 13 квітня 2026 р.

Учасники заходів з нагоди Міжнародного дня польоту людини в космос та Дня працівників ракетно-космічної галузі України на Музейній площі Національного технічного університету КПІ, 11 квітня 2025 р.