Горбач Ювеналій Олександрович

Горбач Ювеналій Олександрович (1928-1922) — ветеран ракетних військ, член ради Київської організації ветеранів Ракетних та космічних військ, автор книг «Військова спадщина» та «Символи військової моральності», полковник.

***

Ювеналій Олександрович Горбач народився 23 серпня 1928 року у селі Оек Іркутської області.

У 1944 році, після закінчення 8 класів, вступив до 11-ої Ростовської артилерійської спеціальної школи. Потім був направлений до 2-го Ленінградського артилерійського училища, яке закінчив у 1949 році.

Після закінчення училища служив в артилерії на Північному Кавказі.

З 1957 до 1961 року навчався на ракетному факультеті військової академії в Москві. Пізніше закінчив курси командирів полків з вивчення та застосування ракет 8К63 на полігоні Капустін Яр та курси з вивчення системи бойового управління ракет 15Е1 на космодромі Байконур.

В 1961 році Ювеналій Олександрович після закінчення академії був розподілений на Далекий Схід. Отримав призначення до міста Уссурійськ Приморського краю, де формувався окремий ракетний полк РВСП.

Ніс бойове чергування у Приморській ракетній дивізії, що мала на озброєнні ракети середньої дальності Р-12 (8К63) наземного та шахтного варіантів. Під час служби у складі Червонопрапорної Амурської ракетної дивізії брав участь у формуванні та постановці на бойове чергування першого у дивізії ракетного полку, що мав на озброєнні міжконтинентальні балістичні ракети УР-100 (8К84). Загалом на Далекому Сході прослужив 12 років.

З 1973 до 1978 р. проходив службу у 43-ій Вінницькій ракетній армії у м. Вінниця. Був командиром ракетної частини, що займалася експлуатацією головних частин ракет.

У 1978 році звільнений в запас у званні полковника. Після цього переїхав до Києва де працював інженером-технологом на заводі «Арсенал», потім на медико-виробничому підприємстві.

Ювеналій Олександрович займав активну життєву позицію, ділився своїм досвідом із молоддю. Написав книги «Військова спадщина» (2007 р.) та «Символи військової моральності» (2008 р.) у яких поділився своїми спогадами про становлення РВСП, про людей, з якими він служив.

Брав активну участь у ветеранському русі. Був членом ради Київської організації ветеранів Ракетних та космічних військ.

Мав державні нагороди СРСР та України.

Пішов з життя 9 березня 2022 року. Похований на Північному кладовищі.

Він пройшов великий життєвий шлях від лейтенанта, командира вогневого взводу до полковника, командира ракетної частини. Більшу частину життя він присвятив служінню Батьківщині та захисту її рубежів, очолював спеціальні частини та підрозділи, насичені найскладнішою технікою, керував великими колективами підлеглих. Він залишиться для нас прикладом величезної працездатності, сумлінності у виконанні своїх обов’язків.

Пам’ять про Ювеналія Олександровича завжди буде в наших серцях.