Розпочато прийом заявок та доповідей на ХІХ НАУКОВІ ЧИТАННЯ «ДНІПРОВСЬКА ОРБІТА». До участі запрошуються вчені та фахівці підприємств і організацій, пов’язаних з аерокосмічною галуззю, викладачі, наукові співробітники.
Заявки на участь у Наукових Читаннях і доповіді приймаються до 22 вересня 2024 року (включно).
XІХ Наукові читання будуть присвячені 25 річниці від дня запуску українського космічного апарата «Океан-О».
У рамках Наукових Читань заплановано провести Круглий стіл «Космічна топоніміка міста Дніпро».
Місце проведення: Національний центр аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова, м. Дніпро, Україна
Дата проведення: 23-25 жовтня 2024 року
Організатори:
— Державне космічне агентство України;
— Національний центр аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова (НЦАОМ імені О.М. Макарова);
— Національний музей космонавтики імені С.П. Корольова;
— Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля»;
— Дніпровський Національний університет імені Олеся Гончара.
Оргкомітет: НЦАОМ імені О.М. Макарова, проспект Науки, 26 (проспект Гагаріна), ауд. 32, м. Дніпро, Україна
Адреса для листування: а/с №503, м. Дніпро, 49005, Україна
Е-mail: read@spacehuman.org
Website: dneprorbita.org.ua
Авторам, бажаючим прийняти участь у Наукових Читаннях, необхідно надати в Організаційний комітет заяву та матеріали доповідей об’ємом не більше шести сторінок українською або англійською мовою
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У ЧИТАННЯХ
1. Прізвище, ім’я, по батькові доповідача (повністю).
2. Місце роботи або навчання, вчений ступінь, вчене звання, посада доповідача.
3. Поштова адреса, контактний телефон.
4. Електронна пошта (обов’язково).
5. Назва доповіді.
6. Співавтори.
7. Назва наукового напряму, за яким надана доповідь.
8. Згода на обробку персональних даних та їх включення до бази даних.
Заявка на участь заповнюється тільки українською мовою в довільній формі.
Заявки та матеріали доповідей надаються в електронному вигляді безпосередньо до Оргкомітету або електронною поштою окремими файлами у форматі RTF.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДОПОВІДЕЙ
• Обсяг – до 6 сторінок, формат 15х21 см, поля сторінки: знизу – 2 см, зліва, справа та зверху – 1,5 см.
• Доповідь повинна бути підготовлена в редакторі Microsoft Word, без переносів.
• Шрифт: Times New Roman, розмір 10 пт, міжрядковий інтервал – одинарний.
• Ілюстрації (фото, формули, діаграми, таблиці) з підписами повинні бути перетворені в формат точкового зображення та розміщені безпосередньо в тексті доповіді, а також обов’язково прикладені окремими файлами.
• Перший рядок містить номер УДК тематичного напряму – від лівого краю сторінки без абзацу, на другому рядку – назва доповіді, на наступному рядку – ініціали і прізвища автора і співавторів, організація, місто, електронна пошта.
• Через рядок – анотації та ключові слова двома мовами (українською та англійською).
• Через рядок – текст доповіді.
Матеріали доповідей, оформлені з порушенням вимог, не приймаються.
ПУБЛІКАЦІЯ
Рішення про публікацію збірника доповідей Наукових Читань буде прийнято додатково.
ПРОГРАМА НАУКОВИХ ЧИТАНЬ
Попередня програма проведення Наукових Читань буде розміщена до 17 жовтня 2024 року на сайті dneprorbita.org.ua.
Наукова програма та електронний збірник доповідей учасників Наукових Читань буде розміщено на сайті dneprorbita.org.ua.
ФІНАНСУВАННЯ
Розмір організаційного внеску за участь в Наукових Читаннях складає 350,00 грн. при проведені на базі НЦАОМ імені О.М. Макарова.
Проживання та харчування за рахунок учасників.
УВАГА!
1. Оплата організаційного внеску здійснюється на банківські реквізити НЦАОМ, які розміщені на сайті dneprorbita.org.ua.
2. При відмові від участі в Наукових Читаннях сплачений організаційний внесок поверненню не підлягає.
НАУКОВІ НАПРЯМИ ЧИТАНЬ
Історія авіації та ракетно-космічної техніки
Питання історії ракетно-космічної та авіаційної техніки, в тому числі історико-музейна та бібліотечна діяльність; вивчення спадщини піонерів конструкторських шкіл ракетно-космічної техніки; формування та інформаційна підтримка баз даних по авіації та космонавтиці.
Аерокосмічна освіта молоді та вузівська наука. Перспективні інноваційні проєкти
Питання та проблеми аерокосмічної освіти; нові форми, методи і засоби профорієнтації та навчання; сучасні технології в галузі аерокосмічної освіти, у тому числі дистанційне навчання, програмне забезпечення, мультимедійні технології. Система підготовки, перепідготовки та стажування фахівців ракетно-космічної галузі.
Науковий супровід розробок РКТ вищою школою: проблемні питання й результати їх рішення. Інноваційні проєкти в галузі космічних досліджень, проєкти подвійного призначення, впровадження їх результатів у різні сфери виробничо-економічної діяльності. Співпраця промисловості та вищої школи в рішенні проблем розвитку Придніпровського регіону.
Екологія та Космос
Методологічний аналіз основних напрямків екології, космічної медицини, психології та біології; інтеграція наукових знань, одержаних галузевими фахівцями та фахівцями в галузі стану людини як невід’ємної складової частини біосфери й ноосфери. Задачі збереження людства та навколишнього середовища.
Філософія та Космос
Філософія науки, техніки, освіти та проблеми Космонавтики в третьому тисячолітті; Космонавтика і астрономія в контексті культури, сенс життя й духовна творчість; філософія Космосу в історії.
Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння Космосу
Правове регулювання сучасної космічної діяльності, проблеми міжнародного космічного права ХХІ століття; економічні аспекти космічної діяльності; проблеми фінансування масштабних космічних проєктів; інтелектуальна власність і космічна діяльність; інші гуманітарні аспекти освоєння Космосу.
Молодь і Космос
Молодіжна активність і громадська діяльність, молодіжна політика, питання соціального захисту та стимулювання молодих фахівців ракетно-космічної галузі.
ххх
На території України розташовано кілька підприємств, які мають досвід розробки космічних апаратів. Головним з них є КБ «Південне» та ВО«Південмаш» у місті Дніпро. За роки незалежності виготовлено в Україні та виведено в космос 31 космічний апарат.
17 липня 1999 року з космодрому Байконур ракетою-носієм «Зеніт-2» було виведено на навколоземну орбіту космічний апарат «Океан-О», призначений для вивчення Світового океану та суші.
КА «Океан-О» – це найбільший з розроблених КБ «Південне» та виготовлених ВО ПМЗ космічних апаратів масою близько 6,5 т. На відміну від попередніх розробок КБ «Південне» апарат «Океан-О» виконаний за конструктивно-компонувальною схемою з горизонтальним розташуванням поздовжньої осі в польоті.
«Океан-О» – це ціла космічна лабораторія, яка несла на борту унікальний вимірювальний комплекс з 13 дослідних приладів, що доповнювали один одного за своїми інформаційними можливостями. Вони дозволяли проводити комплексні синхронні дослідження у видимому, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах, а також синхронні (космос-земля) спостереження з використанням даних з наземних і морських платформ.
Мета місії «Океан-О» – дистанційне зондування Землі і Світового океану в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах електромагнітного спектру. Також це збір і передача інформації на наземні пункти з морських, льодових та наземних платформ з метою вивчення фундаментальних проблем і ефективного вирішення прикладних завдань, пов’язаних зі станом навколишнього середовища і впливом на нього природних і техногенних процесів. Крім того, це передача даних по радіоканалах на пункти прийому інформації в інтересах народного господарства, наук про Землю та міжнародного співробітництва.
Вже перші сеанси включень бортового дослідного комплексу за штатною програмою підтвердили блискучі інформаційні можливості КА «Океан-О». Дані з супутника можна використати в сільському господарстві, гідрометеорології, під час пошуку корисних копалин, вивченні океану й ресурсів, для підтримки безпеки судноплавства та в інших цілях.
«Океан-О» успішно пропрацював на орбіті більше 2,5 років (при гарантійному терміні 1 рік) і передав велику кількість цінної інформації. За роки експлуатації з супутника отримані понад 10 тисяч інформаційних повідомлень і більше 800 цільових знімальних матеріалів. Зокрема, за допомогою супутника вивчався вплив техногенних аварій та природних катаклізмів на земне, водне і повітряне середовища. Отримано також унікальні знімки районів України: на заході Криму виявлено газове родовище; отримана інформація про підтоплення низки районів у Наддніпрянському регіоні; про можливі поклади нафти та газу на шельфі Чорного моря; про лісові пожежі у зоні навколо Чорнобильської АЕС.
Отправить ответ