Юрій Гагарін в Україні

Ю.Гагаріна зустрічають вихованці Київського палацу піонерів і школярів

9 березня 1934 року народився Юрій Олексійович Гагарін (1934-1968) — перша людина в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір.

Ім’я Юрія Гагаріна стало відомим в усьому світі. Про нього та його космічний політ сказано майже все, стала загальнодоступною навіть інформація, яка раніше була таємною. Залишаються засекреченими лише матеріали розслідування його трагічної загибелі в останньому польоті 27 березня 1968 року…

Але є ще маловідомі факти, які пов’язують Гагаріна з Україною.

ЧЕРНІГІВ

25 травня 1964 року космонавти Юрій Гагарін та Андріан Ніколаєв побували у Чернігові. Тим, що у Чернігові побували космонавти, городяни завдячують Чернігівському авіаційному льотному училищу, в якому навчався Андріан Ніколаєв. Він став першим випускником училища, які стали на космічний шлях. А всього училище закінчили 13 майбутніх космонавтів, у т.ч. перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. На жаль в 1995 році училище розформують…

Юрій Гагарін та Андріан Ніколаєв серед викладачів Чернігівського авіаційного льотного училища

Гагаріна та Ніколаєва зустрічали на військовому аеродромі, і перший виступ відбувся на території льотного училища – перед курсантами та викладачами.

Потім відбулася зустріч космонавтів із жителями міста на стадіоні, який на той час уже носив ім’я Гагаріна. Героїв привезли до стадіону на відкритому ГАЗ-69.

З цією машиною пов’язана цікава історія. Керівництво вирішило провезти космонавтів стадіоном на відкритій машині, але відповідного кабріолету під рукою не було. Час стискав, і було дано команду керівництву ДАІ за 15-20 хвилин знайти необхідний автомобіль… Старше покоління добре знає, що означало тоді отримати розпорядження з вуст перших осіб області. Активний пошук привів до критого ГАЗ-69, що стояв неподалік стадіону, біля якого не було господаря. Начальник ДАІ прийняв рішення зняти тент з автомобіля та використати машину для виконання поставленого завдання. Сам же й сів за кермо. Автомобіль так прикрасили, що господар (як потім з’ясувалося, голова облрадіокомітету) так і не впізнав свого авто. Після закінчення зустрічі автомобіль повернули на своє місце і надали йому колишнього вигляду.

Гагарін і Ніколаєв на стадіоні

КИЇВ

Перший і єдиний візит Юрія Гагаріна до Києва відбувся у квітні 1966 року. Він приїхав, щоби взяти участь у ХХ з’їзді комсомолу УРСР. Разом з ним до Києва завітала відома композиторка Олександра Пахмутова. Вони прибули потягом на перон Київського вокзалу 24 квітня. Того самого дня відбулася зустріч з учнівською молоддю в недавно збудованому Київському палаці піонерів і школярів (нині – Київський палац дітей та юнацтва). У своєму виступі Гагарін сказав: «…Мне много рассказывал о красоте Киева мой друг Павел Попович, но то, что я увидел своими глазами, несравнимо с услышанным!»

Зустріч Ю.О. Гагаріна на залізничному вокзалі Києва

Гагарін відвідав трикотажну фабрику «Киянка». Там працювала бригада, яка носила його ім’я. Трикотажниці потім десятки років переказували своїм молодим колегам, як зустрічали Гагаріна. Після загибелі Юрія Олексійовича на стіні будівлі фабрики «Киянка» з’явилася бронзова меморіальна дошка: «24 квітня 1966 року на фабрику відвідав перший космонавт світу Герой Радянського Союзу Юрій Олексійович Гагарін, який надовго зарахований почесним працівником фабрики «Киянка». Нині меморіальна дошка втрачена.

Юрія Гагаріна зустрічають співробітниці фабрики «Киянка»

Побував Гагарін на Київському авіазаводі, де зустрівся з Генеральним конструктором Олегом Антоновим. А ще – київську школу №94, де його радо вітали учні та вчителі.

Ю.Гагарін та О. Антонов на Київському авіазаводі

На ранок 25 квітня було призначено відкриття комсомольського з’їзду. Поклавши квіти до пам’ятника Леніну на початку бульвару Тараса Шевченка, делегати та гості з’їзду провели маніфестацію Хрещатиком.

У першому ряду ліворуч від Гагаріна – композитор Олександра Пахмутова. Праворуч від космонавта – Сергій Павлов, перший секретар ЦК ВЛКСМ, згодом відомий керівник радянського спорту, у період московської Олімпіади-1980 – президент НОК СРСР. Поруч із ним Юрій Єльченко, тодішній перший секретар ЦК ЛКСМУ, потім перший секретар Київського міськкому партії. Ще далі – Валентина Шевченка, на той час одна із секретарів ЦК ЛКСМУ, майбутня голова президії Верховної Ради України.

У залі Жовтневого палацу місце Гагаріна було у президії. Йому влаштували бурхливу овацію.

Гагарін в першому ряду президії між Шелестом та Щербицьким

Гагарін мав насичену програму знайомства з Києвом. Кияни могли бачити його і в мундирі, і в цивільному вбранні. На білій «Волзі» його возили до історичних старожитностей, у Шевченківський парк та до пам’ятника Пушкіну, до обеліска Вічної Слави та до пам’ятника Богдану Хмельницькому.

Гагарін, Павлов та перший секретар ЦК ЛКСМУ Єльченко у пам`ятника Богдану Хмельницкому

Як згадував тодішній перший секретар ЦК ЛКСМУ Юрій Єльченко, перебуваючи у Києві в ті з’їздівські дні, Гагарін був на виставі «Запорожець за Дунаєм». Ми подарували йому «Кобзаря». Подякувавши, він жартівливо похвалився: «А я вже маю, тільки російською мовою. Але обов’язково прочитаю ваш екземпляр, гадаю, що буде зрозуміло». До речі, якось Юрій Олексійович висловився приблизно так (наводжу його слова по пам’яті): «Не хочу приміряти себе до великого Кобзаря, але ж ми обоє народилися 9 березня, хоча з різницею в 120 років. Це мене зобов’язує”.

У Києві біля театру імені Івана Франка Гагарін звернув увагу на іграшкову ракету в дитячому скверику. Хлопчики та дівчатка стартували з неї вниз металевою ковзанкою… – Ось вони, майбутні підкорювачі Всесвіту, – сказав космонавт.

В останній київський день космонавт №1 побував у колгоспі «Дружба» села Ксаверівки Київської області. Увечері попрощався із Києвом. Перед від’їздом мав прийом у міськвиконкомі. Там Гагаріну, до речі, повідомили, що маємо вулицю його імені. Справді, перший космонавт виявився, здається, єдиним у післясталінські часи, на честь якого назвали у Києві вулицю за життя (тепер це проспект Гагаріна на лівому березі).

ЛЬВІВ

4 – 9 липня 1967 року у Львові відбувся фестиваль дружби чехословацької і радянської молоді, в якому взяли участь 400 чехословацьких юнаків та дівчат. Через 45 років після цієї події її вже мало хто пам’ятає, між тим цьому фестивалю було призначено багато уваги. Зараз важко встановити, які категорії молодих людей представляли молодь радянську – скоріше за все це були комсомольські активісти, студенти львівських навчальних закладів, молодь з інших міст Радянського Союзу, не бракувало журналістів та тих, хто здійснював нагляд.

Програма І фестивалю дружби чехословацької і радянської молоді була насиченою. Фестиваль відкрився, як зазвичай, урочистим засіданням у Львівському оперному театрі. Приймаючою стороною був радянський комсомол, який представляв перший секретар ЦК ВЛКСМ Сергій Павлов, українські та львівські комсомольські очільники.

Урочисте відкриття Фестивалю дружби, 1967 р.

7 липня 1967 р. на львівському стадіоні “Дружба” (тепер стадіон “Україна”) відбувалося щось дивовижне: близько 400 молодих юнаків та дівчат, котрі прибули з Чехословаччини, демонстрували цікаві та захоплюючі спортивні заходи. Чехословацька молодь викладалася якнайкраще, демонструючи танцювальні та акробатичні трюки, використовуючи, для більшої імпресії глядачів, вантажівки, мотоцикли, автомобілі, кінні карети…

Львів’яни та гості міста насолоджувалися цим дійством з трибун стадіону “Дружба”, який вміщував 41 700 глядачів. Цікаво, що вільних місць не було взагалі. Привітати чехословацьких виступаючих прийшла в основному молодь.

Зустріч журналістів з космонавтами на стадіоні “Дружба” у Львові 1967 р.

Ще більшої популярності Фестивалю додали почесні гості. Тоді у 1967 р. Львів відвідали радянські космонавти – “космонавт №1” Юрій Олексійович Гагарін, перша жінка-космонавт Валентина Терешкова та Олексій Леонов. Неможливо оцінити число бажаючих, котрі хотіли, хоча б здалека, побачити радянських знаменитостей.

ПАМ`ЯТЬ

Ім’ям Ю.О. Гагаріна були названі вулиці, майдани, проспекти багатьох населених пунктів України. Іменем космонавта названо парки культури та відпочинку у Житомирі, Запоріжжі, Дніпропетровську; стадіон у Чернігові; планетарій у Харкові, дитячі оздоровчі табори у Києві та Херсоні; бібліотеки, музеї, школи, кінотеатри. В Україні в різні часи було встановлено 49 пам’ятників першому космонавту планети.

Юрій Гагарін був обраний почесним громадянином щонайменше п’ятнадцяти міст світу, зокрема української Вінниці.

У Києві на Сирці був і кінотеатр імені Гагаріна (вул. Щусєва). В інтер’єрі кінотеатру 1984 року скульптор Володимир Сорока виконав барельєф космонавта. На жаль, у наш час кінотеатр «загнувся». Коли фотографували приміщення колишнього кінотеатру, там було влаштовано щось на кшталт критого ринку.

У Дарницькому районі Києва на подвір’ї дитячого центру технічної творчості та професійної орієнтації шкільної молоді було встановлено пам’ятник Юрію Гагаріну. У 2023 році пам’ятник демонтовано, а проспект що носив ім`я космонавта перейменовано.

Пам’ятник Гагаріну у Києві
Пам’ятник Юрію Гагаріну в Харкові
Памятник у смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області
Пам’ятник Юрію Гагаріну у дворі Житомирського обласного центру зайнятості
Памятник Юрію Гагаріну селі Смолдирів Баранівського району Житомирської області
Памятник у м.Дружковка Донецької області
Пам’ятник при вході у Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

В Україні перший космонавт Землі був увічнений у назві науково-дослідного судна «Космонавт Юрій Гагарін», яке було приписано до порту Одеса. Збудоване воно було в 1971 році на Балтійському заводі у Ленінграді на базі танкера проєкту 1552. Його розміри величезні: довжина – 232 м, ширина – 31 м, максимальне водозаміщення – 45 000 т. Особливо вражаючим став його вигляд, коли на борту встановили потужні антени командно-вимірювального комплексу. Склад екіпажу становив понад 200 осіб, район плавання був практично необмеженим. Це судно було найбільшим серед кораблів так званого «космічного морського флоту», який входив до складу командно-вимірювального комплексу СРСР, призначеного для постійного забезпечення різних видів зв’язку з космічними апаратами. На його борту розміщувалася Оперативна група Центру керування космічними польотами, яка була здатна повністю взяти на себе функції Центру. До 1991 року «Космонавт Юрій Гагарін» здійснив 20 експедиційних рейсів в Атлантичному океані, виконуючи завдання управління космічними апаратами.

Під час базування в Одесі судно відвідували поважні гості: космонавти, вчені, промисловці, іноземні громадяни. На борту була книга відгуків, що зібрала враження відвідувачів. Ця книга зберігається у Відділі історії авіації і космонавтики Державного політехнічного музею. Серед багатьох записів особливо пам’ятними є написані власноруч дружиною Юрія Гагаріна – Валентиною Іванівною (1935-2020) та його мамою – Ганною Тимофіївною (1903- 1984).

Після розпаду Радянського Союзу судно відійшло до Міністерства оборони України, але за призначенням не використовувалось. У свій останній рейс «Космонавт Юрій Гагарін» вирушив 24 червня 1996 року із порту «Іллічівськ» до індійського «кладовища» кораблів Аланга, де був утилізований на металобрухт…

P.S. У 2022 році експертна рада Мінкульту, яка займається теоретичними та практичними питаннями подолання наслідків русифікації й тоталітаризму, назвала десяток найбільш поширених в Україні російських урбанонімів. Об’єкти, вулиці та установи, що носять ім’я тих чи інших діячів, рекомендуватимуть до перейменування. Ім’я Юрія Гагаріна найперше в цьому списку…

За матеріалами «Київській політехнік» та ЗМІ

Оставьте первый комментарий

Отправить ответ

Ваш e-mail не будет опубликован.


*